Перше читання
Діян 20, 17-27
Читання з Діянь Апостолів
Павло з Мілету послав у Ефес і прикликав пресвітерів Церкви. Коли ж вони прийшли до нього, він до них промовив:
«Ви знаєте, як з першого дня, коли я вступив у Азію, увесь час поводився я з вами, служивши Господеві в повній покорі, в сльозах та у напастях, що їх я зазнав від підступів юдейських; як я не ухилявся ні від чого, що могло бути вам корисним, щоби вам звіщати та навчати прилюдно і по домах, засвідчуючи юдеям та грекам, щоб повернулися до Бога й увірували в Господа нашого Ісуса.
І ось тепер, зв’язаний Духом, я йду в Єрусалим, не відаючи, що там мене спіткає, – тільки, що Дух Святий мені свідчить у кожнім місті, кажучи, що мене кайдани і муки чекають. Та я життя моє ні за що вважаю, щоби лише закінчити шлях свій і службу, що я прийняв від Господа Ісуса, – звіщати Євангелію Божої благодаті.
І ось тепер я знаю, що ви не бачитимете вже більше обличчя мого, ви всі, між якими я пройшов, проповідуючи Царство. Тому й свідкую перед вами нині, що я – чистий від крови всіх. Я бо не ухилявся вам об’явити всю волю Божу».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 68(67), 10-11. 20-21 (П.: пор. 33а)
Співайте Богу, всі земні народи
або: Алілуя.
Щедрий дощ послав єси, о Боже, *
на Твою спадщину і стомлене підсилив.Ї
Твоя отара наситилась на ній, *
Ти приготував її у доброті Твоїй убогому, о Боже.
Благословен Господь день-у день: *
Бог, наш Спаситель, несе наш тягар!
Бог наш – Бог спасіння, *
у Господа Бога – рятунок від смерти.
Спів перед Євангелієм
Йн 14, 16
Алілуя, алілуя, алілуя.
Я проситиму Отця і дасть вам іншого Потішителя,
щоб з вами був повіки.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Йн 17, 1-11а
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Під час останньої вечері Ісус підвівши очі до неба, сказав:
«Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син Твій Тебе прославив, згідно з владою, що її Ти дав Йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких Ти передав йому. А вічне життя у тому, щоб вони спізнали Тебе, єдиного, істинного Бога, і Тобою посланого – Ісуса Христа.
Я Тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке Ти дав Мені до виконання. Тепер же прослав Мене, Отче, у себе – славою тією, що її Я мав у Тебе перед тим, як постав світ!
Я об’явив Твоє ім’я людям, яких Ти від світу передав Мені. Вони були Твої, Ти ж передав Мені їх, і зберегли вони слово Твоє. Нині збагнули вони, що все, Тобою дане Мені – від Тебе; слова бо, Тобою Мені дані, Я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від Тебе Я вийшов, і увірували, що Ти Мене послав.
Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких Ти передав Мені, бо вони – Твої. І все моє – Твоє, Твоє ж – моє, і в них Я прославився. Я вже більш не у світі, а вони у світі, і Я до Тебе йду».
Cлово Господнє
