Рим 8, 18-25
Читання з Послання святого Павла Апостола до римлян
Брати! Я вважаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті порівняно з майбутньою славою, яка має з’явитися нам. Усе творіння з надією очікує з’явлення Божих синів. Адже творіння підкорилося марноті не добровільно, а через того, хто його підкорив, з надією, що саме творіння буде визволене від рабства тління – для свободи слави дітей Божих. Бо знаємо, що все творіння разом стогне і страждає аж донині. Та не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення та викуплення нашого тіла. Адже ми надією спаслися. Надія ж, яку бачимо, вже не є надією, бо хіба надіється хтось на те, що бачить? Коли ж надіємося на те, чого не бачимо, то з терпінням очікуємо його.
Слово Боже
Пс 126(125)
Велике діло Бог вчинив із нами
Коли Господь повернув сіонських бранців, *
немов би сон ми бачили, так було з нами.
Тоді уста наші сповнилися сміху *
і радості язик наш.
Тоді поміж народами загомоніли: *
"Велике діло вчинив Господь над ними!”
Велике діло вчинив Господь над нами, – *
ми раділи.
Поверни, о Господи, наших бранців, *
немов потоки на спраглу землю.
Хто сіє у сльозах, *
з радістю буде жати.
Іде з плачем, іде, *
несучи мірку зерна.
Повертається додому радий, *
несучи снопи з собою.
Спів перед Євангелієм
Пор. Мт 11, 25
Алілуя, алілуя, алілуя
Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі,
що таємницю царства відкрив немовлятам.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Лк 13, 18-21† Читання святого Євангелія від Луки
Того часу Ісус промовив: «До кого подібне Боже Царство, і до чого його прирівняю? Подібне воно до зерна гірчиці, яке людина взяла і кинула у свій город. І воно виросло і стало деревом, і птахи небесні оселилися в його гілках». І знову сказав: «До чого прирівняю Боже Царство? Подібне воно до закваски, яку бере жінка, кладе в три мірки борошна, доки не вкисне все».
Слово Господнє
