В Євангеліях ми нерідко зустрічаємо Ісуса в той момент, коли Він виганяє диявола з поневолених ним людей. Вигнання диявола Ісус доручив своїм апостолам звідтоді, як покликав їх наслідувати Його. Це є завданням Церкви і сьогодні. Та ще більш важливим є навчитись уникати диявольських спокус і пасток.Катехизм Католицької Церкви говорить: "За вибором непослуху наших прабатьків стоїть голос спокусника, противника Бога, який із заздрості штовхає їх у смерть. Св. Письмо і Традиція Церкви вбачають у цій істоті упалого ангела, названого сатаною, або дияволом..." (ККЦ 391). Це є наука Церкви від самого її початку.
Через сім років після Другого Ватиканського Собору Папа Павло VI, виступаючи на площі Святого Петра, присвятив свою промову тому, щоби підтвердити існування сатани. Серед іншого він сказав: "Які найбільші потреби Церкви? Не дивуйтеся, якщо наша відповідь видаватиметься вам спрощеною, чи забобонною, чи нереальною: однією з найбільших потреб є захист від зла під назвою сатана... страшна реальність: таємнича і страшна".
24 травня 1987 року, з нагоди свого візиту до відомого на весь світ храму Святого Архангела Михаїла в Апулії (Італія), Папа Йоан Павло II у своїй проповіді сказав: "Ця боротьба проти сатани — цю боротьбу символізує постать святого Архангела Михаїла — є актуальною і сьогодні, бо диявол досі живий і діє у світі. Насправді зло, що є в ньому, безлад, який ми бачимо в суспільстві, його внутрішнє розділення, якого жертвою є людина, непослідовність людини, — це не тільки наслідки первородного гріха, але ефект темного сатанинського діяння."
Диявол діє в світі і в людині. Диявол сильніший і розумніший за людей. Тому люди не можуть його позбутися. Людина на початку сотворення світу повірила злому і передала владу над світом дияволу. Тому злий і є "князем цього світу ". Але Ісус вигнав лукавого зі світу, забрав у нього владу і приніс у світ Царство Боже. Царство сатани переживає вже останні свої подихи. Лукавого осуджено. У спробах спокусити він використовує і структури світу, і вже зведених людей.
Людина, спокусившись, впала у гріх і не може сама з нього вибратись. Людину може звільнити тільки той, хто не є рабом лукавого, хто сильніший від нього. Жодна людина цього не може. Зробити це може тільки Бог. В Ісусі Христі це здійснилося.
У цьому своєму посланні Богородиця ясно говорить про спокуси зла і злого. Зло і злий завжди представляються як щось бажане, привабливе і обіцяюче. Саме так сталося з Адамом і Євою на початку сотворення світу. "І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв" (Буття 3:6). Те ж саме відбувається і з нами, якщо ми піддаємося спокусі, що оскверняє і залишає порожнечу в нашій душі та в серці.
Тому Богородиця як мати попереджає нас: "Ви, діточки, моліться й боріться проти спокус та всіх злих планів, які вам через модернізм пропонує диявол."
Немає інших засобів і шляху до Бога, крім молитви. Тому Діва Марія невпинно повторює: "Будьте сильні в молитві."
Послухаймо нашу Небесну Матір, щоб ми були і залишилися Божими, щоб могли відчути повноту життя, яку дарує Ісус.
Молитва
Діво Маріє, Ти, Яка серцем і тілом, силою Святого Духа зачала Слово Боже у своєму лоні, заступайся за нас, щоб ми могли уникнути і протистояти пасткам лукавого. Ти, Діво, що стерла голову стародавнього змія, молися за нас, щоб ми могли відкрити наші серця Ісусові і йти вперед шляхом навернення та зростання у благодаті й мудрості, яка приходить від Бога.
Тобі, Мамо, віддаємо всіх тих, які є рабами і які дозволили собі опануватися привабливістю, яку пропонує злий. Своїм заступництвом визволь їх від впливу сатани, щоб могли бути вільними і жити свобідним серцем для Бога і ближніх. Амінь.
о. Любо Куртович
