Найголовніше – серце

  • 07 липня 2024, 13:16
Кілька разів на рік в Меджуґор'є проводяться семінари посту, молитви й тиші для різних країн. У середині травня, у семінарі, взяли участь паломники з Литви. Ми хочемо поділитися з вами коротким свідченням з цього семінару.
Найголовніше – серце
Уже десятий рік беру участь у семінарі тиші, молитви та посту в Меджуґор'ї. У цей період я ясно побачила, як дивовижно Богородиця веде мене по цьому житті. Вона нічого не залишає собі. Вона веде далеко, у глибину, до Ісуса, до Небесного Отця. Я зрозуміла, що найголовніше в житті – це серце, його стан, його рани. Духовні битви ведуться за серце, тому що ворог душ хоче завоювати людські серця. Після перших паломництв, після вищезгаданого семінару я приділяла Марії багато уваги. Вона стала моєю Небесною Мамою, тому що моя біологічна мама була холодна. Через деякий час моя увага змістилася на Ісуса, і після Причастя я казала: «Ісусе, я люблю Тебе». На мій великий подив, на цей раз під час семінару я зазнала дотику Небесного Отця.
На початку семінару францисканець о. Марін говорив про те, що піст і молитва пробивають шлях до Бога. Ці слова мені дуже запам'яталися. Як завжди під час семінару, під час їжі, сидячи за столом, коли я їла хліб і пила чай, то дякувала Богу за зерно, за людей, які вирощували, різали, обтесували, мололи, пекли хліб, за воду, яку створив Бог. Які великі чудеса зробив Бог, коли створив землю та всесвіт. Я дякувала Богові за все це. Так дякувати навчила Тереза, яка живе в спільноті «Світло Марії». І раптом слова «Отче Боже, я люблю Тебе» вирвалися з мого серця – і по моїх щоках потекли сльози. Я почула слова: "Я люблю тебе, донько". Після цих слів моє серце швидко побігло в обійми Небесного Отця. Я почала ридати. І відчула тугу за Небесним Отцем.
Мій біологічний батько хоч і не завдав мені шкоди, ніколи не обіймав мене, не розмовляв зі мною і чомусь називав мене сестрою. Ніколи не називав мене донькою. Можливо, тому, що його серце було дуже поранене, бо він сам не відчув любові своїх батьків, тому що залишився на вулиці, коли його матір, сестер і брата вивезли до Сибіру. Батька в нього не було вже давно, він помер.
В останні роки, беручи участь у Святій Месі, я просила Ісуса, щоб Він Своїми ранами зцілив мої рани, рани моїх родичів та всіх людей, особливо тих, хто знаходиться в зоні бойових дій. Зараз я повертаюся з реколекцій зі звісткою про те, що моя рана зцілена й у мене є Небесний Отець, що можу сказати Йому: «ОТЧЕ, Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ».
Віда
Переглядів 105
Додати коментар

Послання Богородиці, Цариці миру, 2 лютого 2017 року, через візіонерку Мір’яну

 

"Дорогі діти! Ви, які стараєтеся жертвувати кожен день свого життя моєму Синові, ви, які стараєтеся жити з Ним, ви, які молитеся і жертвуєте, ви – надія в цьому немирному світі. Ви – промені світла мого Сина, живе Євангеліє і мої любі апостоли любові. Мій Син є з вами. Він є з тими, які думають про нього, які моляться. Але також Він із терпеливістю чекає тих, які Його не знають. Тому ви, апостоли моєї любові, серцем моліться і ділами показуйте любов мого Сина. Це є єдиною надією для вас, а також і єдиним шляхом до вічного життя. Я як Мати тут із вами. Ваші молитви, звернені до мене, є найкращими трояндами любові для мене. Не можу не бути там, де відчую запах троянд. Надія є. Дякую вам."

 

Спецтема

Онлайн трансляція...

Переглядів 306 720
11:25, 14-07-2014
Всі статті

ДНІ ДУХОВНОЇ ВІДНОВИ


Фоторепортаж

«    Липень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031 

А Ви були в Меджугор'є?


Липень 2024 (21)
Червень 2024 (58)
Травень 2024 (64)
Квітень 2024 (38)
Березень 2024 (41)
Лютий 2024 (37)