Історія одного Патрика

Послання Богородиці, 25 березня 1992., Меджуґор'є.
“Дорогі діти! Сьогодні, як ніколи раніше, закликаю вас проживати Мої послання, щоб ви їх втілювали в реальне життя. Я прийшла до вас, щоб допомогти вам, і тому закликаю вас змінювати своє життя, тому що ви йдете нещасною дорогою, дорогою погибелі. Коли говорила вам: наверніться, моліться, постіть, примиріться, – ви сприйняли ці послання поверхово. Ви почали жити за ними, та потім лишили, бо це було для вас важко. Але, дорогі діти, коли щось є добре, то треба в доброму витривати, а не думати: Бог не бачить мене, не чує, не допомагає! Так і ви, ради своєї вбогої користі, відступили від Бога й від Мене. Я хотіла витворити з вас оазу миру, любові й доброти. Бог хотів, щоб ви своєю любов’ю та з Його допомогою чинили чуда й так давали приклад. Тому ось що вам скажу: сатана грається з вами й із вашими душами, а Я вам не можу допомогти, бо ви далеко від Мого Серця. Тому моліться, проживайте Мої послання, а тоді ви побачите чудеса Божої любові у своєму щоденному житті. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик!”