Історія одного Патрика

Послання Богородиці, Цариці миру, через візіонерку Мір’яну Драгічевич-Солдо, 2
"Дорогі діти, великі діла вчинив у Мені Небесний Отець, як і чинить їх у всіх тих, що Його ніжно люблять та вірно й віддано служать. Діти Мої, Небесний Отець вас любить, і через Його любов Я тут із вами. Він говорить до вас. Чому не хочете бачити знаків? Поруч із Ним усе є легшим. І біль, який проживаєте з Ним, є легшим, бо існує віра. Віра допомагає в болю, а біль без віри веде до відчаю. Біль, котрий проживаєте й приносите Богові, – підносить. Хіба Мій Син не через Свою болісну жертву відкупив світ? Я як Його Мати була з Ним у болю й стражданні так само, як Я і з усіма вами. Діти Мої, Я з вами в житті, у болю, у стражданні, у радості та любові. Тому майте надію. Надія дає зрозуміти, що тут є життя.  Діти Мої, Я вам говорю, Мій голос говорить вашій душі, Моє серце говорить вашому серцю. Апостоли Моєї любові, о, наскільки сильно вас любить Моє материнське серце. Скількох багатьох речей хочу вас навчити. Наскільки Моє материнське серце бажає, щоб ви були в цілості, а такими зможете бути лише тоді, коли у вас будуть з’єднані душа, тіло й любов. Прошу вас як Своїх дітей: багато моліться за Церкву та за її слуг – ваших пастирів, щоб Церква була така, яку Мій Син бажає - чиста, як джерельна вода, і повна любові. Дякую вам".