Історія одного Патрика

Послання Богородиці, цариці Миру, через візіонерку Міріану Драгічевич-Солдо, 2
"Дорогі діти! Не майте затверділі, закриті і повні страху серця. Дозвольте моїй материнській любові освітити і наповнити їх любов’ю і надією, щоб вам, як мати заспокоїла ваші болі, бо я їх знаю, я їх досвідчила. Біль підносить і є найбільшою молитвою. Мій Син особливо любить тих, хто страждає від болі. Він послав мене до вас, щоб заспокоїти їх і принести надію. Довіряйте Йому. Знаю, що вам важко, бо навколо себе бачите все більше темряви. Діти мої, її потрібно розбити молитвою і любов’ю. Той, хто молиться і любить, не боїться, він має надію і милосердну любов, бачить світло і бачить мого Сина. Як своїх апостолів закликаю вас старатися бути прикладом милосердної любові і надії. Завжди знову моліться за щораз більше любові, бо милосердна любов приносить світло, яке розбиває всяку темряву, приносить мого Сина. Не бійтеся, ви не самі, я з вами. Прошу вас, щоб ви молилися за своїх пастирів, щоб в кожній хвилі мали любов, щоби з любов ’ю трудились для мого Сина, через Нього і на Йього спомин. Дякую вам."