Кажуть, що
Богові було легше зійти з неба на землю, ніж із нашої голови до нашого серця. А
там, у серці, відбувається справжня зустріч із Богом. Бог чує ті молитви, які
виходять із нашого серця. Але серце наше може бути поранене, закрите, зболене,
глухе й німе. Нам потрібне його зцілення. Потребуємо Божої благодаті, щоб
дозволити Богові ввійти до нашого серця.
Богородиця кличе нас знову й знову: «... відкрийте ваше серце Моєму Сину Ісусу». Часом здається, що ми перебуваємо в тому стані, що й глухонімий із Євангелія. Просить Ісуса покласти на нього руку. Ісус відводить його вбік, відокремлює від натовпу та каже: «Еффата!», - що означає "Відкрийся!» (Мр. 7: 34).
Ми також можемо на собі відчути, що окремі частини нашого життя якби глухі або німі. Бувають люди, поруч із якими відчуваєш, що серце в них ніби зацементоване, коли говориш їм про Бога. Таке може статися з кожним із нас. Усі ми носимо в собі якийсь негативний досвід, пригнічення переживання та рани, які закрили наші серця. Але одночасно в нас є можливість і дар через близькість та послання Богородиці зустріти Її Сина, Який і на нас може й хоче покласти Свою руку, щоб ми почули: «Відкрийся!»
Крім цього, для нашого часу властивий ще один ґандж: ми живемо самі для себе й не звертаємо багато уваги на інших. Ми зайняті самі собою, своїми бажаннями, роботою, проблемами й не знаходимо для інших часу. Чи не слухаємо, що нам говорять або хочуть сказати інші, чи так горді, що говоримо й говоримо, не дозволяючи іншому сказати, висловитися. Навіть якщо слух у нас здоровий, у душі ми глухі. Глухі до інших, але глухі також і до голосу Божого.
Однак і те, що говоримо, не є в порядку. Більшість із нас уміє, без сумніву, добре говорити, але слова наші нерідко порожні. Часом ми говоримо багато, але кажемо при цьому мало. Тому можна сказати, що всі ми в певному сенсі «глухонімі».
Саме тому й прийшов Ісус, щоб повернути нам слух і зцілити дар мови, яким ми, можливо, часто чорнили інших, замість того, щоб дивитися на людину з позитивного боку, підтримувати її й підбадьорювати.
Попросимо Богородицю, через яку Ісус і сьогодні робить численні чудеса зцілення духу та серця, щоб і ми стали свідками Його любові для інших.
Молитва
Пресвята Діва Маріє, дякуємо Тобі за кожне Твоє послання, а також за всіх тих, хто зважився прийняти Твої Материнські слова всерйоз і дотримуватися їх. Дякуємо Тобі за всі цілющі зустрічі, які відбулися завдяки Твоїм явлінням, присутності та Твоїм посланням. Просимо Тебе, заступайся за нас перед Своїм Сином Ісусом, щоб через нас багато хто усвідомив, що любов сильніша за ненависть, а добро завжди перемагає. Нехай усі відчують, що Ти ніколи не можеш нас залишити.
Дай, Господи Ісусе, і нам пережити дотик Твоєї руки до нашого слуху, щоб ми вміли чути силу й красу Твого Слова. Дай і нам відчути у себе на губах м'якість Твого дотику, щоб ми вміли бути на служінні Твого Слова та змогли всім донести, що Твоє Слово - Радісна звістка нового, нетлінного життя. Дякуємо Тобі, Ісусе, за все, що Ти й сьогодні робиш та даєш нам! Амінь.
Взято з газети Світло Марії
