Келлі Кармел з Ірландії : “ Меджугор’є для мене – це все!

Келлі Кармел , 79 –ти річна паломниця з Ірландії нещодавно привезла уже 100-ту групу в Меджугор’є. Вперше вона потрапила сюди у 1997-у році і насправді приїхала через свого чоловіка. Ось, що вона сказала про свою першу подорож до Меджугор’є : ‘’ до 1997-го, я майже щороку їздила до Люрду . Про Люрд я нічого не знала . Мій чоловік, який ніколи не відвідував Люрд та який ніразу не хотів поїхати в жодне духовне місце, одного разу прочитав про Меджугор’є і сказав мені що хотів би туди поїхати. Оскільки він вперше висловив бажання поїхати в паломництво, я замовила місця для нас обох на 22-ге травня, 1997-го року. На початку березня цього ж самого року він почав відчувати біль у грудях та лікарі почали лікувати його від важкої інфекції. Це був квітень – 25-те число, 1997-го року, коли вони проінформували усю сім’ю, що в мого чоловіка рак легень і що ця хвороба прогресує в двох легенях та значна частина грудної клітки уже є ураженою. Я сказала його лікарю, що він планував поїхати у Меджугор’є, 22-го травня, але він сказав мені,що мій чоловік уже нікуди не поїде. Якщо пригадати цей час , я все ще ще мала надію у те, що мого чоловіка вилікують і він одужає. Мені сказали , що зможемо поїхати у паломництво яке ми проплатили, в найближчі 2 роки. Я пішла в лікарню і сказала Білу, що ми поїдемо в Меджугор’є після того, як він одужає, проте він говорив, щоб я всерівно поїхала сюди , навіть якщо йому уже не стане легше. Також ясказала йому, що поїду в Меджугор’є тільки тому, що він хотів поїхати туди, проте він наполягав дати обіцянкуі я змушена була сказати йому, що таки поїду в Меджугор’є та візьму із собою свою подругу Агнес, замість нього… Біл залишив цей світ 12 травня, за 10 днів до нашої запланованої поїздки в Меджугор’є. Через 5 тижнів, після того, як він помер, я зателефонувала Агнес і сказала їй, що замовила подорож на нас 2-х, так як пообіцяла Білу, перед тим, як він помер, поїхати у Меджугор’є. Ми приїхали в Меджугор’є 24-го червня, 1997-го року і якщо озирнутись трохи назад, можу сказати, що я навіть і не знала, що це була дата річниці. Було справді дуже дуже жарко і єдиною причиною, чому я приїхала сюди у те місце – це дотримати обіцянку, яку дала своєму чоловікові, але, в будь якому разі, після цієї подорожі, планувала продовжити свої паломництва до Люрду. Ви бачите, що найперше було причиною того, що я приїхала у Меджугор’є. Незважаючи на це, я відчула тут якусь особливу благодать і почала привозити сюди групи паломників. Свою першу групу , яка скаладалася на той час із 28-ми людей я привезла сюди в травні 1998-го року. У жовтні, цього ж самого року, я привезла ще дві групи. Тоді, впродовж наступних 4-х років, я почала привозити близько 10-ти груп у рік . Я приїжджала в Меджугор’є на період 2-х тижнів, пізніше я поверталась до дому на 2 тижні і тоді знову повинна була їхати у Меджугор’є . Ось так ішли мої справи протягом паломницького сезону. Я інадалі продовжую приїжджати сюди , навіть, якщо я уже досить літнього віку. Я почала приїздити сюди, навіть коли досягнула пенсійного віку. Якби я тільки знала про це місце, коли була молодша, але тоді мабуть ще не був на це Божий План. У Матері Божої також був задум щодо мене і вона використала мого чоловіка для того, щоб це здійснилося. Меджугор’є для мене означає все. І з того часу, як помер мій чоловік, все моє життявертиться навколо Меджугор’є.” Кармел також сказала нам, що в неї є 2 сини: " Мій старший син Тоні приїхав зімною зараз вперше. Він ніколи не був у Меджугор’є і він навіть не усвідомлював що до того часу, як він приїхав сюди, це була моя уже 100-та подорож. На даний момент, він не говорить багато про Меджугор’є, але він відчуває, що все це є дуже позитивним. Той факт, що цього року , мій син приїхав сюди, є для мене чудом. Я планую приїжджати сюди знову і знову тому, що я пообіцяла Богородиці, що продовжуватиму приводити сюди паломників до тих пір,допоки вона не перестане посилати їх на мій шлях . "