ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Єз 37, 12-14
Читання з Книги пророка Єзекиїла.
Так говорить Господь Бог: «Ось Я відчиню гроби ваші, і виведу вас, Мій народе, з гробів ваших, і приведу вас назад в Ізраїльську землю. І зрозумієте, що Я – Господь, як відчиню ваші гроби та й виведу вас, Мій народе, з гробі в ваших; і дам Дух Мій в вас, і ви знову оживете; і Я розміщу вас на землі вашій, і зрозумієте, що Я – Господь. Я сказав і зроблю це». Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 130, 1-2. 3-4. 5-6. 7-8
Рефрен: Тільки у Бога милість і спасіння.
1.З глибини я кличу, Господи, до Тебе. *
Господи, почуй мій голос.
Нехай Твої вуха будуть уважні *
до голосу мого благання.
2.Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, *
то хто, Господи, встоїться?
Адже є прощення в Тебе, *
щоб мали страх перед Тобою.
3.Я чекав Господа, моя душа ждала, – *
я чекав на Його слово.
Моя душа на Господа чекає *
більше, ніж вартовий на ранок.
4.Більше, ніж вартовий на ранок, *
нехай на Господа надіється Ізраїль,
адже в Господа – милосердя, †
і велике визволення – в Нього. *
Він викупить Ізраїля від всякого його беззаконня.
ДРУГЕ ЧИТАННЯ
Рим 8, 8-11
Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.
Брати! Ті, хто живе по плоті, догодити Богові не можуть. Ви ж не перебуваєте під пануванням плоті, але Духа, якщо тільки Божий Дух живе у вас. Якщо ж хто не має Духа Христа, той не Його. А коли Христос є в вас, то хоча тіло мертве через гріх, але дух живе через праведність. Якщо Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих, живе в вас, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла тим самим Духом, який живе в вас. Слово Боже.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 11, 25а. 26
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.
Я є воскресіння і життя, – слово Господнє, –
кожний, хто вірить у Мене, – не помре повіки.
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 11, 1-45
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу був один хворий, Лазар з Витанії, із села Марії та її сестри Марти. Це була та Марія, яка помазала Господа миром та обтерла Його ноги своїм волоссям; її брат Лазар хворів. Сестри послали передати Йому: «Господи, той, кого Ти любиш, хворіє». Почувши це, Ісус сказав: «Ця хвороба не на смерть, але для Божої слави, щоби Божий Син прославився через неї!» Ісус же любив Марту, і сестру її, і Лазаря. Та коли почув, що він хворіє, то залишався два дні на тому місці, де перебував. Згодом після цього сказав учням: «Ходімо знову в Юдею!» А учні сказали Йому: «Учителю, таж ось юдеї намагалися Тебе камінням побити, а Ти знову туди йдеш?» Ісус відповів: «Хіба не дванадцять годин є на день? Якщо хто ходить вдень, не спотикається, адже бачить світло цього світу. Якщо хто ходить уночі, то спотикається, бо немає світла в ньому!» Сказавши це, вів далі: «Наш друг Лазар заснув, але піду розбудити його». А Його учні сказали: «Господи, якщо заснув, то врятується!» Ісус сказав про його смерть, а вони подумали, що Він говорить про спочинок у сні. Тоді Ісус сказав їм прямо: «Лазар помер; і радію за вас, що Мене там не було, щоб ви повірили; та ходімо до нього». Тоді Тома, званий ще Близнюком, сказав співучням: «Ходімо й ми, щоб померти з Ним!» Коли Ісус прийшов, то знайшов, що він уже чотири дні як перебуває в гробі. Витанія була поблизу Єрусалима, якихось п’ятнадцять стадій, тож багато юдеїв прийшло до Марти й Марії, щоб розрадити їх за брата. Коли ж Марта по- чула, що йде Ісус, то вийшла Йому назустріч. Марія ж сиділа вдома. Тож Марта сказала Ісусові: «Господи, якби Ти був тут, не помер би мій брат. Але й тепер знаю, що те, що лише попро- сиш у Бога, Бог Тобі дасть». Ісус каже їй: «Твій брат воскресне!» Говорить Йому Марта: «Знаю, що воскресне у воскресінні, останнього дня». Та Ісус їй сказав: «Я є воскресіння і життя; хто вірить у Мене, – хоч і помре, буде жити. І кожний, хто живе й вірить у Мене, – не помре повіки. Чи віриш ти в це?» Каже Йому: «Так, Господи, я повірила, що Ти – Христос, Син Божий, який гряде у світ». Сказавши це, вона пішла й покликала свою сестру Марію, таємно промовивши: «Учитель є тут і кличе тебе!» Та ж, як почула, швидко встала й пішла до Нього, оскільки Ісус ще не прийшов до села, а був на тому місці, де зустріла Його Марта. А юдеї, які були з нею в хаті й потішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, подалися за нею, гадаючи, що вона пішла до гробниці, щоб там поплакати. Коли ж Марія прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала Йому до ніг і промовила до Нього: «Господи, якби Ти був тут, мій брат не помер би!» Тож Ісус, як побачив, що вона плаче, та юдеї, які прийшли з нею, також плачуть, збурився духом і розхвилювався та запитав: «Де ви його поклали?» Йому кажуть: «Господи, іди та подивися!» Ісус заплакав. А юдеї загомоніли: «От як Він любив його!» Деякі з них сказали: «Хіба не міг Той, хто відкрив очі сліпому, зробити так, щоб і цей не по- мер?» Ісус же, знову збурившись, підходить до гробниці. Це була печера, і поверх неї був покладений камінь. Каже Ісус: «Заберіть камінь!» Марта, сестра померлого, Йому говорить: «Господи, смердить уже: є тут чотири дні!» Ісус їй відповів: «Хіба не сказав Я тобі, що якщо повіриш, – побачиш Божу славу?» Забрали, отже, камінь. Ісус же звів очі вгору й промовив: «Отче, дякую Тобі, що Ти вислухав Мене. Я знав, що Ти завжди Мене вислуховуєш, але задля натовпу, який стоїть довкола, Я сказав, – аби повірили, що Ти Мене послав!» І промовивши це, Він вигукнув гучним голосом: «Лазарю, вийди назовні!» І вийшов померлий, зв’язаний по руках і ногах погребальними полотнищами, а його обличчя було обв’язане хусткою. Каже їм Ісус: «Розв’яжіть його й пустіть його ходити». Тоді багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього. Слово Господнє.
