Отець Матіас Нсамба народився в Урганді у 1970 році та служить в Південній Африці. Усім, що він отримав з пережитого в Меджуґор’є, він хоче поділитися зі своїми парафіянами. Саме так виникла ідея побудови храму Цариці Миру та Милосердя, метою якого є поширення послань Богородиці у ПАР.
Під час свого інтерв’ю у радіопрограмі «Mir» Меджуґор’є він сказав: «Я народився в багатодітній сім’ї, у мене є п'ятеро сестер та четверо братів. Маю честь тому, що моя сім'я є сім'єю мучеників з Уганди – тими, хто пролив свою кров, і ці мученики є насінням католицької віри в Уганді. У період з 1985 по 1987 рр. Король Муанга здійснив великий геноцид в нашій країні, з численними вбивствами.
Це може дати вам уявлення про те, як я народився та ріс в такій країні, як Уганда. Кожного року близько 3 мільйонів людей приходять до святині, де ми згадуємо про цих мучеників.
Моє покликання, як священника є тим, що зробила для мене Богородиця. Я часто запитував в своєї мами, чому ми називаємо Марію нашою матір’ю, і чи має вона власну дитину. Вона відповіла мені, що Ісус був Її сином і я сказав, що теж би хотів бути Її сином. Мама порадила мені поговорити з священиком і, після його поради, у 1985 році я поступив в Духовну Семінарію. 7 жовтня, 2000 р.Б., на Свято Богородиці – цариці Розарію, я був висвячений в диякони, а наступного року – в священики.
Говорячи про своє пасторальне життя в Північній Африці, Отець Маттіас сказав наступне: «Ми не можемо говорити про Південну Африку та не згадувати політичних обставин, які були частиною нашої реальності впродовж багатьох років. Усе соціальне життя було заблоковане і це стало однією з причин того, чому Католицька Віра була недостатньо сильною. Католиків було лише 5 % населення. Також те, що в нашій країні не вистачало священиків стало причиною того чому я пішов служити Господу, тобто навчатися в Духовну Семінарію. В багатьох місцях нашої країни католики дуже страждали і через це, як бачимо, не було міцних основ для формування Католицької віри».
Цей священик також додав, що кожного разу коли йде мова про Меджуґор’є, завжди можна почути про велику кількість зцілень, які там трапляються, завдяки Господу та Богородиці: «Перший раз коли я почув про Меджуґор’є, я був вражений, організатори групи паломників з Ірландії зі святині Богородиці попросили мене супроводжувати їх у Меджуґор’є. До того часу я лише чув про Меджуґор’є, але завжди думав ще не час їхати в Меджуґор’є. Та тепер я зрозумів, що цей час уже наблизився.
Було зовсім не легко приїхати сюди та отримати візу. Богородиця справді присутня тут, кожного разу коли приїжджаю сюди, отримую багато балагодатей і впевненістю можу сказати, що Ісус і Марія справді присутні тут, тут стається багато чуд. Як священик я не був дуже відданий молитві Розарію і моє духовне життя, як священика було дуже бідне, але завдяки Меджуґор’є все змінилося, особливо моя молитва на вервичці стала іншою. Піст також не був мені близький, але зараз, через Меджуґор’є, піст займає важливе місце в моєму житті і це дає мені ще більше милостей.
Той факт, що я почав жити молитвою та постом, вплинув і на моїх парафіян, в парафії багато чого помінялося: з'явилися нові молитовні групи, люди, як молоді, так і старі, усі почали ревно молитися і постити.
Як в священика, мій день починається з молитви Літургії Годин, я читаю щоденні читання та завжди включаю в нього послання Матері Божої.
Я б хотів щоб вона керувала моїм життєвим шляхом тому, що бачу себе марійським священиком, апостолом Богородиці. Що тут вражає найбільше – це те, що дуже багато людей прибуває сюди майже з усіх кутків світу і кожен несе свою молитву – це і має бути посланням для всього світу, те, що Богородиця є тут присутня, що ми усі її діти і що Вона веде нас.
Кожного разу коли я приїжджаю до Меджуґор’є, я сповідаю паломників і це справді сильний досвід бачити ту присутність Бога в людських душах і серцях, бачити те, наскільки різняться конфесії та люди. Люди говорять, що вони дійсно зворушені від Меджугор'є. Саме тут відбувається то справжнє примирення з Господом і люди тут знаходять свій мир».
Все, що отець Матіас пережив у Меджуґор’є, він не тільки хоче це зберегти в своєму серці, але й поділитися з іншими. Саме тому виник проект, через який він хоче поширювати послання Богородиці в Південній Африці.
Щоразу коли повертаюся з Меджуґор’є, ділюся своїм досвідом, який отримав. Кожного разу розповідаю своє особисте свідчення, показую фотографії та перекладаю послання Богородиці. Люди спраглі чути це.
Ми роздумували про місце молитви, місце куди можуть щонеділі приходити люди, щоб молитися та бути близькими духовно до Меджуґор’є. Згодом ми почали збиратися і молитися разом. Також отримали благодать – справжній небесний подарунок, в Рік Милосердя, від одного нашого друга. Завдяки йому, ми зможемо побудувати це місце молитви, куди можуть приходити люди і слухати послання Богородиці з Меджуґор’є, Люрду та інших святинь Богородиці.
У нас вже є цей наріжний камінь, який в майбутньому буде вбудований у святиню Богородиці – Цариці Миру та Милосердя. Ми додали слово Милосердя, оскільки цей проект почався в Рік Милосердя. Більше мільйона людей матимуть користь від цієї святині та переконані, що вони отримають від цього місця мир, втіху та багато Божих Благодатей».
