Мене звати Йолана, зараз я доглядаю за мамою, якій цього року виповнилося 90 літ. Раніше я ніяк не могла прийняти ні самої її, ні її стилю життя, поглядів, способу вираження думок і безлічі інших дрібниць.
Я постійно нападала на неї і повчала, що вона повинна змінитися, оскільки вважала, що правда на моєму боці. Наше спільне життя супроводжувалося постійними сварками та неприйняттям. За приклад мамі я ставила Євангеліє і вказувала, як усе повинно бути насправді.
Приблизно сім-вісім років тому я була на реколекціях посту, молитви, тиші, де священик сказав, що проблема не в моїй мамі, а в мені. Ці слова виявилися «жорсткими» для мене, навіть шокуючими. Я задумалася над ними і почала молитися.
Цей семінар проходив у лютому, а вже у вересні того ж року я могла свідчити про те, що проблема не в іншій людині, але в мені. Це дійсно правда. Я отримала благодать для розуміння цього.
Для мене почався час справжньої духовної битви – молитва, сльози, сповідь, піст. Дякую Богові, що Він постійно був зі мною в моїх боях. Дякую Ісусові за кожен день життя поруч із моєю мамою. Завдяки тому, що мені поступово вдалося прийняти свою маму, тепер і вона може приймати мою любов. У віці 91-го року вона стала новою людиною.
Ісус закликає нас віддавати життя один за одного. Моє життя стало служінням Богу і ближньому.
Благословен єси, Отче, Боже неба і землі, що відкрив це і для мене. Нехай буде прославлене Твоє святе Ім’я.
Йолана, Словаччина
Взято з газети Світло Марії
