"Коли я взяла вервицю у руки, нічого не могла сказати, а серце раділо"

У червні 2009 року я прочитала книгу «Цариця Космосу» Жанни Коннель. Там розповідається про об’явлення в Меджугор’є 6-тьом дітям, про події, які відбулись під час об’явлень і про послання для світу. Із розповідей візіонерів про Царицю Миру, я отримала відповіді на питання, які цікавили мене ще у дитинстві, а саме: Небо, Чистилище, Пекло. Це джерело інформації вплинуло на мене дуже позитивно. Я була переповнена великою радістю, спокоєм і покорою. Саме це підштовхнуло мене до натхнення сплести вервицю. За три ночі вервиця була зроблена моїми руками.
Минув рік. Про Меджугор’є не думала і не згадувала, а вервиця так і залишалася в шухляді. На початку червня 2010р. я познайомилася з п.Богданою, яка є адвокатом Стрийського владики Тараса Сеньківа. Користуючись такою нагодою, я поцікавилася у неї про Меджугор’є. Завдячуючи п. Богдані, я сконтактувалася з п.Стефою зі Львова і п. Ігорем з Тернополя. В кінці місяця ми з чоловіком здаємо документи на поїздку. А вже 29 липня 2010р. вирушаємо в Меджугор’є. Благословив мене і чоловіка о. Степан з Катедрального храму Успіння Пресвятої Богородиці м. Стрия.

Приїхали ми у Меджугор’є 31 липня і коли я вийшла з автобусу, оглянулася навкруги, і побачила, як небо близько до землі. Ще раз оглянувшись, я сказала: «Господи, я думала, що Меджугор’є – край світу, що сюди не можна приїхати! А я тут стою своїми ногами сьогодні, на цій святій землі!»
2 серпня 2010р. 0 06.00 год ранку ми уже піднімались на гору з’явлень Подбрдо. Ще з вечора багато паломників прийшли туди, щоб бути ближче до місця об’явлення Богородиці.
Біля 09.00 год ранку прийшли візіонери Мир’яна і Яків. Коли об’явилась Богородиця, молитва на вервиці перервалась і на горі була надзвичайна тиша. В цей момент, мабуть, кожен хотів побачити Богородицю.
Послання для світу Богородиця передала Мир’яні. Щоб кожен з паломників міг зрозуміти його на своїй мові, візіонери призначили зустріч у парку 3 серпня 0 15.00 год.
Пан Ігор з Тернополя, що супроводжував нашу групу в Меджугор’є, сказав нам 2 серпня ввечері: «Якщо у вас щось особисто є для Богородиці, можете передати мені, а я через Терезу передам візіонерам». У цей момент в мене промайнула думка - подарувати Богородиці на день народження , 5 серпня, вервицю, що її я зробила власноруч.
Отож, 3 серпня я беру з собою цю вервицю і ще лист, який написала для Богородиці. В цьому листі, крім привітання, попросила про благословення для сім’ї, родини, друзів і для всієї України, а також подякувала Богородиці за всі отримані ласки, турботу і опіку. Цей пакуночок я передала п. Ігореві, коротко розказавши історію подарунка. Ось так вервиця потрапила до рук Богородиці.
4 вересня 2010р. Тереза приїхала у Зарваницю. Це був Меджугорський день у Зарваниці. Ввечері після молитви на вервиці, після закінчення Літургії та Адорація найсвятіших тайн, я підійшла з чоловіком і своїми сестрами до Терези і Янки, щоб сфотографуватися на пам’ять. Потім почали розмову з Терезою. І як дуже я була вражена, коли вона винесла мені подарунок (вервицю), який я дарувала Богородиці у Меджугор’є. Коли я взяла вервицю у руки, нічого не могла сказати, а серце раділо.
Тепер цю вервицю тримають в руках усі мої пацієнти, які потребують ласки Богородиці. Вони зауважують, що покращується стан здоров’я, їхнє життя змінюється, відбувається особисте навернення.