Багато вірних ходить на Святої Месу тільки в неділю. Тож раз на тиждень вони зустрічаються з Христом у Євхаристійній жертві. І кожна зустріч вимагає від нас певної підготовки. Під час Меси Бог промовляє до нас у читаннях зі Святого Письма, Христос жертвує Себе за нас на вівтарі, присутній у хлібі, і дається нам у Святому Причасті. Святе Причастя – це таємнича зустріч душі та серця з прихованим Богом. Тому душа й серце повинні бути готові відчути присутність, яка прихована в простій сутності хліба та вина, і почути божественну тишу, у якій Бог хоче промовляти до нас і зціляти нас. Щоразу це зустріч із живим Богом через Ісуса Христа.Христос завжди готовий зустріти нас з тією ж любов’ю і зробити нас щасливими. Досвід зустрічі залежить від обох сторін, які зустрічаються. Обидві повинні бути на одній хвилі, щоб зрозуміти одна одну. Обидві повинні бути відкритими у своїй любові одна до одної. Якщо цього немає, то зустріч не відбудеться.
Приготування до зустрічі з Христом відбувається в молитві, у читанні Святого Письма, у свідомо вчинених добрих справах і в конкретній праці, яка здійснюється зі знанням того, що Бог дав нам можливість співпрацювати з Ним. Але якщо цієї свідомості немає і якщо вірний не живе цією свідомістю, а працює, біжить і живе в напрузі цілий тиждень, розірваний у багатьох напрямках і взагалі не молиться й не читає Божого Слова, то недільна зустріч повністю не вписується в його рамки. Навіть при найкращій волі така людина не може пережити ні зустрічі з живим Богом, ні почути Його слова, ні розпізнати Божої волі. У такому випадку вірного не торкнеться те, що відбувається на Св. Месі. Тому він залишається осторонь цієї події. Не без того, що багато вірних регулярно ходять на св. Месу й ніколи нічого не змінювали у своєму житті, або плоди Євхаристійної жертви настільки непомітні, що навіть вони самі вже не знають, навіщо взагалі ходять на Месу. Тут розвивається фарисейство, що людям важливіше виконувати недільний закон і «бути на Месі», ніж запитувати себе: «Як я беру участь у зустрічі з Христом і що мені робити, щоб кожна наступна зустріч була ще більш щасливішою?»
Багато вірних приходить на Св. Месу без жодної підготовки і в останню хвилину, коли вже розпочинається Св. Меса. Вірний, який увійшов у таємницю Божої присутності у Св. Месі непідготовлений, він наражається на велику небезпеку, що Меса буде для нього нудною та довгою, що йому не сподобається ні священник, ні проповідь, ні спів, ні щось інше. Через ті самі причини відразу після благословення він вибігає з церкви і як тільки виходить надвір, має час для друзів, поговорити, погуляти. Мабуть, лише зрідка трапляється, що продовжуються розмови про те, які думки залишило в нас Боже слово того дня.
Якщо вірний «буде на Св. Месі» у такому поспіху, щоразу виконує закон, але в ньому нічого не відбувається. Тому слушно запитуємо: для чого існує цей закон?
