Послання Богородиці, 25 вересня 2025 року «Дорогі діти! Нехай цей час буде для вас часом молитви за мир. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик».
(Із Церковним погодженням)
Як важко писати про таке коротке послання від Богородиці, як це! Не лише тому, що воно коротке, а й тому, що воно зрозуміле. Воно настільки зрозуміле, що його не потрібно тлумачити. Але якщо я все ж таки мушу писати, то і я буду коротко – хоча б спробую сказати щось короткими реченнями.
Часто можна почути: послання Богородиці є таке прекрасне! Так, але чесно: Що ми зробили після того, як подумали чи сказали це? Чи послання від цього вересня прекрасне? «Нехай цей час буде для вас часом молитви за мир». Це послання, мабуть, також було б прекрасним, якби Богородиця сказала ще кілька слів. Чи не так? Ми любимо, коли Богородиця промовляє до нас і коли Вона каже нам більше слів, ніж у цьому посланні. Правда, слів мало, але який заклик! Молитися з Богородицею за мир: хіба це не чудово? Що слід додати до цього послання? Що ми відчуваємо, читаючи це коротке послання? Хіба ми не відчуваємо серйозності Богородиці?
І турбота? Подібно до матері, яка мовчить, бо діти не використовують слів. Стільки років Богородиця промовляє до нас! Стільки закликів! А ми? Як Богородиця може не турбуватися, коли знає, наскільки мир є під загрозою. Скільки мир та війна залежать від деяких політиків та їхніх рішень. Стільки років Вона закликає нас стати Її співробітниками у справі миру у світі. Її простягнутими руками миру для світу, для людей, які далекі від Бога, які не пізнали Божої любові. Чи відповіли ми на Її заклики? Чи зазнали невдачі? Чи бачимо ми в цьому посланні турботу Богородиці про нас? Чому Богородиця турбується про нас? Хіба не тому, що Вона любить нас? Що Вона бажає нам добра? Що Вона хоче, щоб ми жили в мирі в цьому світі? З іншого боку, чи відчуваємо ми турботу про Богородицю у собі? Чи запитували ми коли-небудь себе: Чи страждає Богородиця? Чи страждають люди через нас?
Чи страждають через мене?
Через мою байдужість до неї та її слів?
До якого миру нас закликає Богородиця?
Богородиця не хоче, щоб ми молилися про якийсь мир.
Бо не кожен мир є справжнім миром.
Псалмоспівець співає: «Тільки в Бозі мій мир, душе моя». (Пс. 62:2)
Наш світ потребує не миру, а Бога.
Сенс молитви про мир полягає в тому, щоб знайти Бога.
Повернутися до Бога і щоб Бог жив у нас.
Тоді ми матимемо мир, але справжній, глибокий.
Мир, який є основою внутрішньої безпеки.
Мир, який є основою щастя, радості та задоволення, яких ніхто не може у нас забрати.
Коли ми знайдемо Бога та почнемо жити з Богом, ми знайдемо мир.
Політики сьогодні найчастіше вирішують проблеми самі, без Бога.
І ми знаємо, що такі рішення крихкі та нестабільні.
Богородиця хоче, щоб усе, що ми робимо, було з Богом.
Недарма Августин сказав: «Моє серце неспокійне, доки не знайде миру в Тобі, Боже мій!»
Він шукав його всюди, але знайшов його лише в Бозі.
Якщо в цей момент тобі спадає на думку, що ти молитимешся за мир трохи пізніше, коли знайдеш більше часу, не зволікай!
Саме зараз є найкращий час!
