Послання Богородиці, Цариці миру, 25 вересня 2021 року “Дорогі діти! Моліться, свідчіть і радійте зі Мною, бо Всевишній Мене й надалі посилає вести вас дорогою святості. Дітоньки, будьте свідомі того, що життя коротке й на вас чекає вічність, щоб зі всіма святими прославляли Бога своїм єством. Не турбуйтеся, дітоньки, про земні речі, але прагніть Неба. Небо буде вашою ціллю, і радість запанує у вашому серці. Я з вами й усіх вас благословляю Своїм Материнським благословенням. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.
У серпневому посланні Богородиця закликає нас до того, щоб своїм життям ми приносили людям радість і мир, закликає нас свідчити про свою віру. Але оточенню можемо дати тільки те, що маємо самі. Ми можемо дати їм мир, радість і Небо, тільки якщо вони є в нас. Можемо бути світлом, якщо самі освітлені, можемо свідчити, якщо самі засвідчені.
У цьому посланні Богородиця також закликає нас до молитви, свідчення й радості. Усе починається з молитви. З неї народжується потреба свідчити й віддавати. Дарування, віддання іншому обов’язково приносить радість. Об’явлення Богородиці почалися з волі Всевишнього, що посилає нам Матір Свого Сина Ісуса протягом ось уже сорока років. Тривалість об’явлень Богородиці говорить про Божу любов і терпеливість щодо нас, людей.
Діва Марія звертає нашу увагу на те, що життя коротке, і закликає нас прагнути до повноти життя у вічності. Щовечора ми прощаємося з днем, що минає. Жодного момену часу неможливо повернути, він іде безповоротно. Потрібно навчитися залишати минуле й приймати майбутнє, яке призначив нам Бог.
Життя не обмежується своєю земною формою. Про неї ми дізналися тільки коли народилися на цей світ. А до народження ми жили в утробі матері й не підозрювали про те, що є інше життя. Мати нас носила в животі, ми ні про що не хвилювалися, бо все що нам було потрібно, ми отримували з організму матері. Вихід з утроби, вхід в цей світ – одночасно й смерть, і народження. Ми назавжди померли для світу материнського лона й народилися в цьому світі. Обмежувати життя тільки земним планом – немислимо. За аналогією з тим, як ми народилися з утроби матері в цей світ, також нам потрібно народитися з земної утроби в Божий світ.
І це народження в новий Божий світ і вмирання для цього світу відбувається тут і зараз. Тому Богородиця закликає нас прагнути Неба. Також звертає нашу увагу на це і св. ап. Павло: “А коли ви з Христом воскресли, то шукайте того горішнього, де Христос перебуває, сівши по правиці Бога. Думайте про горішнє, а не про земне” (Кол.3: 1-2).
Мова йде не про презирство до тіла й усього земного, створеного Богом, а про прагнення до вічного. А це все, що стосується чесності, справедливості, блага й Бога. Тільки добрі справи, прощення, жертву з любові та чесність ми візьмемо з собою, коли станемо перед Богом.
Тому нам потрібно вже зараз почати вмирати для цього світу, а значить, умирати для того, про що св. Павло говорить у Посланні до колосян: “Тепер же відкиньте й ви все те геть від себе: гнів, лютість, злобу, наклеп, сороміцькі слова з ваших уст! Не говоріть неправди одне одному” (Кол. 3: 8-9).
Тільки так зможемо вже тут досвідчити присмак Неба, для якого ми створені, і прийняти рішення піти тим шляхом, яким нас хоче вести Богородиця.
Молитва: Діво Маріє, що носила Бога в Серці й під Серцем! Ти й сьогодні бажаєш принести Небо в наше життя. Заступайся за всіх, хто живе в темряві, у гріху та розпачі. Особливо просимо Тебе за всіх, хто страждає душею й тілом. Стань їхньою Матір’ю й Заступницею хворих. Нехай відчують вони силу Твого материнського заступництва та близькості. Торкнися Своїм Непорочним Серцем до всіх хворих, зціли всі рани нашої душі й тіла. Молися з нами, як Ти молилася з апостолами, щоб вони отримали силу невідомого їм Святого Духа Божого. Ми хочемо відкрити свої серця натхненню Божого Духа, щоб і ми змогли одягатися в нову людину силою Христового воскресіння. Амінь.
