Згадаймо деякі послання Божої Матері, подібні на те, яке Вона передала нам цього місяця: «Бачите, дітки, як природа розкривається й дає життя та плід, - так і Я закликаю вас до життя з Богом та цілковитому відданню Йому. Бог бажає спасти вас і передає вам послання через людей, природу й багато речей, які можуть лише допомогти вам усвідомити, що потрібно міняти напрям свого життя… Сьогодні Я закликаю вас усіх пробудити свої серця до любові. Ідіть на природу й дивіться, як природа прокидається, і це стане вам допомогою в тому, щоб розкрити свої серця любові Бога-Творця… Сьогодні Я закликаю вас піти на природу, тому що там ви зустрінете Бога-Творця…»
Бог як наш Отець звертається до нас по-різному: Він промовляє через свої слова, через події в нашому житті, через інших людей – і через природу, про що нагадує Діва Марія.
Усе довкіль нас ніби дає зрозуміти, що повинен бути Хтось, Хто все спланував і тримає все під Своїм контролем. Повинна існувати надійна рука, думка, яка визначила такі надійні закони природи. Повинен існувати Хтось, Хто так мистецьки створив квіти та Своїм наміром створив рослини та тварини, чоловіка й жінку, спрагу й воду, голод і їжу, легені й повітря, очі й світло, вуха й голос, слово й розум, ноги й шляхи, крила і вітер, кораблі й море.
Усе рухається з такою бездоганною точністю, що людина може покладатися на прикмети й закономірності природи. Якщо б ті природні закони рушилися, виник би страшний хаос. Усе вказує нам на те, що порядок у природі створила Чиясь рука й усе наділила змістом. Ніщо не існує випадково, як і жодна людина не з’явилася випадково тут, на землі.
Християнство вірить, що все творіння існує в Бозі й Бог перебуває у всьому творінні: «Бог, що створив світ і все, що в ньому […] даючи Сам усім життя, дихання і все […] Він від кожного з нас недалеко. У Ньому бо живемо, рухаємося й існуєм» (Ді. 7: 24-28).
Й оскільки все існує в Бозі, а Бог – у всьому й у всіх, усі створіння – Божі свідки, відображення Божої присутності, Його слід, знак, символ. Коли з таким усвідомленням та з вірою в це людина прославляє Бога, вона славить Його разом із усім творінням. Бога славить не одна лише людина, але й усяке творіння: «Хай, Господи, усі діла Твої Тебе славлять… (Пс. 144: 10); «Небеса оповідають славу Божу, і діло рук Його проголошує твердь небесна» (Пс. 18: 2).
Св. Бонавентура писав: «Сліпий той, хто не бачить, скільки блиску в сотворених речах. Глухий той, кого такий крик не примушує прокинутися. Німий той, кого весь цей сотворений світ не спонукає хвалити Бога. Безумний той, кого не заставляють стільки вказівок визнати Першоджерело. Розплющ же очі, прихили вуха душі твоєї, розімкни вуста й відкрий твоє серце, аби в усьому творінні побачити, почути, хвалити, полюбити […] Бога. Інакше повстане проти тебе весь цей світ» (Бонавентура, «Путівник душі до Бога» І, 15).
Коли людина втрачає благоговіння перед природою, виникає небезпека, що природа «повстане» проти людини. І сьогодні людина виявилася якраз у такій ситуації, забажавши бути хазяїном природи. Забажавши міняти таку надійну логіку природи.
Тому Богородиця як Мати попереджує нас, щоб ми були тими, хто вчиться в природи, яка спрямована до нового життя, бореться проти смерті, аби принести нове життя. І ми, опираючись на Бога, здатні приносити життя, яке Бог у силі обновити в нас та зробити нас причасниками того нового, що приніс нам Господь.
Відкриймося цій новизні життя, щоб пережити навернення серця, до якого як Мати веде нас Богородиця.
Молитва
Пресвята Діво Маріє, у цей благодатний час Великого посту Ти закликаєш нас до навернення й переміни серця. Ми усвідомлюємо, як необхідні нам безупинні переміна та навернення, але часто стомлюємося, спотикаючись у цій земній мандрівці. Підтримай, підбадьор нас Ти, Яка залишилася постійною до кінця, Ти, блаженна, що вірила навіть тоді, коли вірити було найтяжче. Ти закликаєш нас очима віри спостерігати за світом та всім сотвореним і від навколишньої природи вчитися й пізнавати, що новим життям можливо розцвісти й тоді, коли здається, що все засохло й зів’яло. Випроси нам віри в те, що можливо принести новий плід життя, як приносять його рослини після зими навесні. Дякуємо Тобі, що підбадьорюєш нас вірити в життя, а не в смерть. Дякуємо Тобі, що залишаєшся з нами й терпелива з нами. Амінь.
