Після тридцяти семи років
Своїх явлінь Пресвята Діва Марія дякує Господу. Вона багато разів говорила, що
це Бог дозволив Їй прийти, що Він послав Її до нас, на землю. І сьогодні Вона
також виконує Своє Материнське завдання — закликати й вести Своїх
дітей до джерела миру та життя. Усе, що робить для нас Марія, спрямовано до
Христа, єдиного Відкупителя. Вона не робить нічого сама, але перед Ним
заступається за нас.
Туга за нами, тими, які є Її дітьми, привела Її сюди й затримала на стільки років, протягом яких Вона невтомно кличе та закликає. Вона прагне людських душ і сердець, які хоче повести шляхом навернення й святості.
Марія неустанно казала Богові: «Нехай Мені станеться по слову Твоєму». Найважливіша подія в історії сталася під покровом ночі в Гетсиманському саду. Це було «так» Христа, промовлене Отцеві. І найважливіші події твого життя відбуваються тоді, коли ти, подібно до Марії, вибираєш шлях згоди, прийняття. До цього «так» зводиться наше життя у вірі. Суть християнства — у невпинному повторенні Богові: «Нехай буде воля Твоя». Ці слова постійно говорила Богові Богородиця.
Нам легко сказати, що Марія безгрішна, що Вона була Матір’ю Божою, Вона виняткова і Її неможливо наслідувати. Але це лише виправдання й відмовка перед покликом благодаті наслідувати Її на дорозі святості. Ісус хоче, щоб ми чули заклик Марії й ішли Її шляхом, тому що Вона була рішуча у відданні Богові.
Особливо благодатний час для розвитку й просування на шляху навернення та святості — це життєві випробування й бурі. Щоб рости на шляху віри, нам потрібні й хрести. Наші хрести можуть бути різні, як, наприклад, спокуси, тривога за майбутнє, здоров’я, роботу, проблеми в шлюбі та сім’ї. Усі хрести та життєві бурі мають свій сенс. Це Боже відвідування, яке приносить велику благодать, і насамперед благодать довіри.
Бог приходить до нас не через наші досконалості, а навпаки — недосконалості, через наші слабкості й немочі. Коли ми думаємо, що досконалі, то схильні думати, що можемо й без Бога, схильні впасти в ілюзію, що не потребуємо Його. Марія, Матір Ісуса і наша Матір, хоче розбудити нас із духовного сну та ілюзій, які ми створили. Вона хоче сказати нам, що ми в усьому залежимо від Бога. Лише тоді, коли в нас відкриваються очі духу, у нас народжується вдячність за все, що Бог робить і ще хоче зробити в нашому серці.
Уміймо жити як вдячні діти Божі. Дякуймо Господу за явління й близькість Марії впродовж стількох років. Дякуймо Господу й за все хороше, і за все важке в нашому житті, тому що Він усе оберне на добро тим, хто любить Його і вірить у Нього.
Молитва
Маріє, Ти, що живеш в думках Отця, наречена Його намірень, нагадай мені, оточивши Своєю Материнською присутністю, що я був створений мудрістю і з любові, аби, повний подяки до безмежно благого Отця, міг сказати: «Дякую Тобі, Господи, що Ти створив мене настільки прекрасно!»
Маріє, відвідай момент мого зачаття — я посвячую його Тобі. Посвячую Тобі свого земного батька й свою земну матір, посвячую Тобі їх союз. Посвячую Тобі всі шлюби на землі, щоб за образом і подобою Божою людина давала життя з мудрістю і з любові. Амінь.
Взято з газети Світло Марії
