У Своїх посланнях Пресвята Діва Марія каже про Бога, Який для нас є Отцем, і закликає відкрити Йому своє серце, довіритися й віддатися Його волі. Стільки разів Вона сказала, що Бог Їй дозволяє так довго залишатися з нами. Усе від Бога. Усе відбувається по Його Святій волі. І об’явлення Богородиці є в Божому задумі. Як пише в Першому посланні до Корінтян (8,6) апостол Павло, «для нас, однак, є лиш один Бог, Отець, від якого – все…». Усе у свій спосіб походить від Бога-Отця.
У цьому посланні Богородиця закликає нас до довіри Богові-Отцю. Щоб повірити в Боже батьківство, нам потрібні світло Духа Святого й любов. У Літургії візантійського обряду перед Символом віри диякон нагадує віруючим: «Возлюбім один одного, щоб однодумно визнавати: Вірую в єдиного Бога-Отця, вседержителя…»
Євангелія майже на кожній сторінці відзначають, що віра необхідна для того, щоб наблизитися до Бога. Спасіння полягає в пізнанні Бога, а без віри – Він недоступний.
Класичний приклад безмежного довіри до Бога – Авраам. Він був готовий не тільки прийняти за істину все, про що говорив йому Бог, а й водночас утілити це в життя. Саме така віра робить людину вгодною Богові. Той, хто хоче наблизитися до Бога, повинен мати довіру до Нього.
У Новому Завіті бачимо, якою була віра Марії. «Щаслива та, що повірила» (Лк. 1, 45). Однак і Їй доводилося нелегко. Архангелом було обіцяно, що Вона стане матір’ю Спасителя, а народження Ісуса супроводжувалося ангельською піснею й поклонінням мудреців зі сходу. Але після цього слідували довгі роки повсякденного життя в Назареті без будь-яких чудес, явлінь або особливих Божих знамень. Марія переживала все, не бачачи, але віруючи. І на довершення всього покликання Ісуса як Месії закінчилося ганебним хрестом. Деякі Отці Церкви вважали, що біля підніжжя хреста на Голгофі Марія була спокушувана сумнівами. Однак на Голгофі Вона навчилася останньому ступеню мудрості – мудрості хреста. Вона вистояла у вірі навіть тоді, коли зустрілася віч-на-віч зі смертю й із тим, що видавалося богопокинутістю.
У Марії достатньо мужності закликати нас довіритися Богові-Отцю, оскільки Вона й Сама пройшла шляхом віри, який був таким подібним до нашого шляху. Вона вірила – і не дозволила себе обманути. І сюди Вона прийшла не для того, щоб обманювати нас, але щоб вести шляхом, який веде в життя.
Послухаймось голосу матері й відгукнімося на Її заклик до молитви, через яку Бог і сьогодні може та хоче творити дива в нашому житті.
Молитва
Пресвята Діво Маріє, дочка Небесного Отця, Мати нашого Господа й наречена Духа Святого! Поведи нас шляхами, що ведуть до Бога. Просимо Тебе: зверни на нас Свій погляд, заступайся за нас, притягни нас до Себе, щоб і ми зуміли відчути та зустріти живого Бога, до Якого Ти ведеш нас. Поверни нас зі згубних шляхів на шлях, що веде до Бога, джерела життя. Ти, Котра Сама пройшла цієї долиною сліз, не залиши Своїх дітей, які волають до Тебе своїми молитвами. Доручаємо Тобі всіх, хто перебуває на хибних шляхах, усіх, хто знаходиться в темряві й у рабстві гріха. О Мати Маріє, Ти, що ніколи не залишаєш Своїх дітей, є такою терпеливою щодо нас усі ці роки, моли за нас Свого Сина, щоб ми зуміли відкритися новизні божественного життя, яку Він дарує нам. Амінь.
Взято з газети Світло Марії
