Свят. Теофілакта, єп. Нікомидійського
Іс. 25, 1-9
1. О Господи, ти єси Бог мій! Я буду тебе возносити, буду хвалити твоє ім'я, бо ти вчинив предивні речі, задуми днедавні, вірні, певні. 2. Ти обернув місто в купу каміння, місто-твердиню в руїну; і замок нечестивих перестав бути містом: не відбудується повіки. 3. Тим прославлятимуть тебе народи сильні, міста людей потужних будуть тебе боятись. 4. Бо ти був бідному кріпостю, кріпостю бідному в скруті, сховком від бурі, тінню від спеки; бо лють гнобителів, немов узимку буря. 5. Як спеку на засохлу землю, втихомириш ти гомін гордих; як спеку тінню хмари, принизиш пісню лютих. 6. Господь сил учинить на оцій горі бенкет для всіх народів, бенкет, де буде ситне м'ясо, бенкет, де буде добре вино, ситне м'ясо шпиковисте, добре вино, проціджене й чисте. 7. Він знищить на оцій горі заслону, що запинає всі народи, і покривало, що вкриває всі народи. 8. Він знищить смерть навіки. І повтирає Господь з усіх облич сльози і зніме ганьбу з свого люду по всім світі, бо Господь сказав так. 9. Того дня скажуть: «Ось він, наш Бог! На нього ми надіялися, і він нас спас. Ось він Господь! На нього ми надіялися. Радуймося і веселімся його спасінням!»
Бт.9, 8-17
8. І сказав Бог до Ноя та його синів: 9. "Оце я установляю мій союз з вами і з вашим потомством після вас, 10. та з кожним живим створінням, що з вами: з птаством, із скотом, з кожним звірем земним і зо всіма тваринами, які вийшли з ковчега. 11. Я встановляю мій союз із вами: ніяке тіло не буде більше знищене водами потопу, ні потопу вже не буде, щоб пустошити землю." 12. Далі сказав Бог: "Ось знак союзу, що його я укладаю між мною й між вами та між усякою живою твариною, що з вами, на вічні покоління: 13. мій лук покладаю я в хмарах, і він буде знаком союзу між мною і між землею. 14. І буде, що як наведу я хмари над землею, з'явиться лук у хмарах, 15. тоді згадаю я про мій союз, який між мною і вами та між усякою твариною живою і всяким створінням. То й води не стануть більше потопом, щоб вигубити всяке створіння. 16. Коли той лук буде в хмарах, я гляну на нього, щоб згадати про вічний союз між Богом і між усякою твариною живою та всяким створінням, що на землі." 17. І сказав Бог до Ноя: "Ось знак союзу, що його я роблю між мною і всяким створінням, що на землі."
Прип. 12, 8-22
8. Який у чоловіка розум, так його й цінять, | а криводушний буде в погорді. 9. Ліпше бути простим і працювати на себе, | ніж бути хвальком і не мати хліба. 10. Праведний про життя своєї худоби дбає, | а серце лихих – жорстоке. 11. Хто обробляє своє поле, той буде ситий хлібом, | а хто за марнощами вганяє, той розуму не має. 12. Безбожний зазіхає на здобич лихих, | а корінь праведних тримається твердо. 13. Злий попадає в петлю з-за своїх губів, | а праведник із біди виходить. 14. Із плодів уст своїх насититься добром людина; | за вчинками рук людини буде й нагорода. 15. Дурному шлях його здається простим, | та мудрий – слухає поради. 16. Дурний притьмом свою досаду виявляє; | розсудливий приховує ганьбу. 17. Хто звістує правду – чинить справедливість; | ложний свідок -ошуканство. 18. Є такі, що словами, мов мечем, прошивають, | а язик мудрих гоїть. 19. Уста правдиві повіки перебувають; | язик брехливий – на хвилину. 20. Шахрайство в серці тих, що лихо замишляють; | радість – хто рає мир. 21. Праведному ніякої біди не буде, | а злі нещастям повняться. 22. Осоружні Господеві уста брехливі; | хто чинить правду, той йому вгодний.
