Свщмч. Власія, єп. Севастійського
Апостол
Зах. 8, 7-17
7. Так каже Господь сил: «Ось я спасу народ мій з країни сходу й заходу сонця. 8. Я приведу їх, і вони житимуть серед Єрусалиму; вони будуть моїм народом, а я буду їхнім Богом у правді й справедливості.» 9. Так каже Господь сил: «Нехай кріпляться руки ваші, о ви, що чуєте в ці дні ці слова з уст пророків, що були того дня, коли покладено основи дому Господа сил – на відбудування храму. 10. Бо перед тими днями не було заробітку для людини, не було заробітку й для скотини. Та й миру не було для того, хто виходив, ані для того, хто ввіходив із-за противника, бо я пустив усіх, кожного проти сусіда свого. 11. Нині ж я не буду тим, яким я був минулого часу, супроти останку цього народу, – слово Господа сил. 12. Бо це посів миру: виноград дасть плід свій, земля дасть урожай свій, і небо дасть свою росу. Усім цим я наділю останок мого народу. 13. І буде: так, як ви, доме Юди й доме Ізраїля, були прокляттям між народами, так я спасу вас, і ви будете благословенням. Тож не бійтесь, нехай кріпляться ваші руки.» 14. Бо так каже Господь сил: «Як я постановив був заподіяти вам лихо, коли батьки ваші довели мене до гніву, – каже Господь сил, – і я не відмінив того, 15. так я роздумав і постановив цими днями зробити добро Єрусалимові й домові Юди. Не бійтесь! 16. Ось що ви маєте робити: говоріть правду одне одному, судіть по правді, щоб мир був у брамах ваших. 17. Не намислюйте у вашім серці зла одне на одного й не кохайтеся в кривій присязі, бо все це мені осоружне», – слово Господнє.
