⊕ Усікновення голови св. Йоана Христителя
Апостол
1 Кор. 15, 1-11.
1. Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте. 2. Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо 3. Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням; 4. що був похований, що воскрес третього дня за Писанням; 5. що з'явився Кифі, потім дванадцятьом; 6. опісля ж з'явився він більш, як п'ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли. 7. Опісля з'явився Якову, згодом усім апостолам. 8. А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з'явивсь і мені; 9. бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу. 10. Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною. 11. Чи то я, отже, чи то вони, – так ми проповідуємо, і так ви увірували.
Євангеліє
Мт. 19, 16-26.
16. Аж ось один приступив до нього й каже: "Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?” 17. Ісус сказав до нього: "Чому мене питаєшся про те, що добре? Добрий є один тільки (Бог). Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей.” 18. "Яких?” – питає його. А Ісус до нього: "Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй криво, 19. поважай батька-матір і люби ближнього твого, як себе самого.” 20. Каже юнак до нього: "Все це я зберіг ізмалку. Чого мені ще бракує?” 21. "Якщо хочеш бути досконалим”, – сказав Ісус до нього, – "піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною.” 22. Почувши це слово, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно. 23. Тоді Ісус сказав до своїх учнів: "Істинно кажу вам: Трудно багатому ввійти в Небесне Царство. 24. Іще кажу вам: Легше верблюдові пройти через вушко в голці, ніж багатому ввійти в Боже Царство.” 25. Почувши це, учні здивувалися вельми і сказали: "Хто ж тоді може бути спасенний?” 26. Ісус глянув на них пильно й мовив: "У людей це неможливо, Богові – все можливо.”
Апостол
Діян. 13, 25-33.
25. Сповнивши шлях свій, Йоан мовив: Я не той, за кого ви мене вважаєте, та он іде за мною, якому я не гідний взуття розв'язати. 26. Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане оте слово спасіння. 27. Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали його, а засудивши його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи. 28. І хоча й не знайшли ніякої смертельної вини на ньому, вимагали у Пилата вбити його. 29. А коли виконали все, що було про нього написане, знявши його з хреста, поклали до гробу. 30. Та Бог воскресив його з мертвих, 31. і він багато днів являвся тим, що прийшли з ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер свідками його перед народом. 32. І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була зроблена батькам нашим. 33. Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як написано у другому псалмі: Ти – мій син; я сьогодні зродив тебе.
Євангеліє
Мр. 6, 14-30.
14. І зачув цар Ірод, – бо ім'я його стало явним, – і казав, що Йоан Христитель воскрес із мертвих, тим то й чуда діються з-за нього. 15. Інші ж твердили: "То – Ілля!" – а ще інші: "То пророк – один із пророків!" 16. Зачувши про те Ірод, мовив: "То Йоан, якому голову я стяв; він устав із мертвих." 17. Бо той Ірод послав був схопити Йоана і зв'язав його в темниці з-за Іродіяди, жінки Филипа, свого брата, – бо оженився був з нею. 18. Йоан же казав Іродові: "Не личить тобі мати жінку брата твого." 19. Іродіяда ж лютилась на нього й убити його бажала, та не могла, 20. бо Ірод боявся Йоана, знаючи, що чоловік він був справедливий і святий, тож і беріг його. Слухаючи його, непокоївся він дуже, однак слухав його охоче. 21. Як же настав сприятливий день, коли то Ірод на день своїх народин споряджав бенкет для своїх вельмож, тисячників та знатних галилейських, 22. увійшла дочка тієї Іродіяди, танцювала й догодила Іродові та гостям. Цар сказав дівчині: "Проси в мене чого бажаєш, – я дам тобі!" 23. Ще й присягнув їй: "Чого б ти тільки в мене просила, – дам тобі, хоч би й половину мого царства." 24. Вийшла вона та й до своєї матері каже: "Чого маю просити?" Вона ж відповіла: "Голову Йоана Христителя!" 25. І негайно, увійшовши притьмом до царя, попросила дівчина: "Хочу, щоб ти мені дав зараз же на полумиску голову Йоана Христителя." 26. Вельми засмутився цар, та з-за присяги та з огляду на гостей не хотів їй відмовити. 27. Тож послав цар відразу прибічника, наказавши йому принести голову Йоана. Пішов той, стяв його у в'язниці, 28. приніс його голову на полумиску й подав її дівчині, а дівчина дала її матері своїй. 29. Учні ж його, довідавшись про те, прийшли й узяли його тіло та поклали його у гробі. 30. Апостоли ж зійшлися до Ісуса й розповіли йому про все, що робили й чого навчали.
