Преп. Пімена
Апостол
2 Кор. 7,10-16.
10. Бо смуток задля Бога чинить спасенне каяття, якого жалувати не треба; а смуток цього світу – смерть спричинює. 11. Ось бо той смуток задля Бога – яку то він спричинив у вас старанність, яке ж виправдання, яке обурення, а який страх, яке палке бажання, яку горливість, яку відплату! Ви в усьому показали свою невинність у цій справі. 12. А коли й написав вам, то не задля того, хто образив, ані ображеного, але щоб виявилася між вами перед Богом ваша про нас дбайливість. 13. Тому ми втішилися. Та, крім цієї особистої втіхи, зраділи ми куди більше радістю Тита, що ви всі заспокоїли його дух. 14. А коли я був перед ним трохи похвалився вами, то я не зазнав сорому. Але, як ми завжди говорили вам правду, так і хвала наша перед Титом виявилась правдивою. 15. Серце його стає до вас ще прихильніше, коли він згадує послух усіх вас і як ви прийняли його з острахом та тремтінням. 16. Радію, що можу на вас покластись у всьому.
Євангеліє
Мр. 2, 18-22.
18. Учні ж Йоана й фарисеї постили; і приходять до Ісуса та й кажуть: "Чого учні Йоанові та учні фарисеїв постять, а твої не постять?" 19. Ісус відповів їм: "Чи ж можуть постити весільні гості, доки жених з ними? Доки жених з ними, вони не можуть постити. 20. Але настане час, коли в них візьмуть жениха, й тоді вони поститимуть за тих днів. 21. Ніхто не пришиває латки з сукна сирового до старої одежини, бо інакше нова латка відірветься від старої одежини, і діра стане більша. 22. Ніхто й не наливає нового вина у старі бурдюки, бо інакше вино прорве бурдюки, і пропаде вино, а й бурдюки, лише нове вино – у нові бурдюки!"
