Віддання Успіння
Муч. Луппа; свщмч. Іринея Ліонського
Апостол
2 Кор. 5, 10-15.
10. Всім бо нам треба з'явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле. 11. Знаючи, отже, що таке острах Господній, ми переконуємо людей; Богові ж ми стали явні, та надіюся, що й у ваших сумліннях ми – явні. 12. Не хочемо самих себе вам знову поручати, але даємо вам нагоду хвалитися нами, щоб ви мали що відповісти тим, які хваляться видимим, – не тим, що в серці. 13. Бо коли ми не при собі, то для Бога; а коли розсудливі, то для вас. 14. Бо любов до Христа спонукує в нас цю думку: Коли один умер за всіх, то всі вмерли. 15. А він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес.
Євангеліє
Мр. 1, 9-15.
9. Тими днями прийшов Ісус із Назарету, що в Галилеї; і був хрищений Йоаном у Йордані. 10. І коли виходив з води, то побачив, як небо розкрилось, і Духа, що як голуб сходив на нього. 11. І голос ізлинув з неба: "Ти єси Син мій любий, у тобі – моє уподобання." 12. І відразу Дух повів його в пустиню; 13. і він перебував у пустині сорок день, спокушуваний сатаною, і був із дикими звірями, а ангели йому служили. 14. А коли видано Йоана, Ісус прийшов у Галилею і проповідував там Божу Євангелію, 15. кажучи: "Сповнився час, і Царство Боже близько; покайтеся і вірте в Євангелію."
