† Ап. Матія
Апостол
1 Кор. 15, 12-19.
12. Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих? 13. Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес. 14. А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша. 15. І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві. 16. Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес. 17. А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, – ви ще у гріхах ваших; 18. отже, ті, що й померли у Христі, загинули. 19. Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми – найнещасніші з усіх людей.
Євангеліє
Мт. 21, 18-22.
18. Уранці, повертаючись до міста, він зголоднів. 19. Побачивши одну смоковницю край дороги, він підійшов до неї, та не знайшов на ній нічого, крім самого листя, тож сказав до неї: "Нехай повік не буде з тебе плоду!” І негайно же смоковниця всохла. 20. Побачивши це, учні здивувались і говорили: "Як це смоковниця в одну мить засохла?” 21. Ісус у відповідь сказав їм: "Істинно кажу вам, що коли матимете віру й не завагаєтесь, ви зробите не тільки таке з смоковницею, але й коли горі цій скажете: Двигнись і кинься в море! – воно станеться. 22. І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите.”
Апостол
Ді. 1, 12-17; 21-26.
12. Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму – день ходи в суботу. 13. Увійшовши (в місто), зійшли на горницю, де вони перебували, а саме: Петро і Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, (син) Якова. 14. Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір'ю Ісуса, та з його братами. 15. І ставши тими днями Петро серед братів, – зібралось їх разом яких 120, – промовив: 16. «Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який зробився проводирем тих, що схопили Ісуса. 17. Він же був прилічений до нас і прийняв частку служіння цього.
21. Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами, 22. почавши від хрищення Йоана аж до дня, коли він від нас вознісся, – щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння.» 23. І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвище Юст, і Матія. 24. І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав, 25. щоб узяти місце тієї служби й апостольства, що від нього Юда відпав, щоб відійти на своє місце. 26. І кинули жереб, жереб же впав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів.
Євангеліє
Лк. 9, 1-6
1. Скликавши дванадцятьох, Ісус дав їм силу й владу над усіма бісами, й оздоровляти недуги, 2. і тоді послав їх проповідувати Царство Боже й недужих лікувати. 3. Він до них промовив: "Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, та й дві одежі не майте. 4. В яку б хату ви не вступили, там перебувайте до вашого відходу. 5. А як хто вас не прийме, то виходячи з того міста, обтрусіть порох з ніг ваших на свідоцтво проти них.” 6. І вийшли вони та, ходячи по селах, звіщали Добру Новину й оздоровляли всюди.
