Вмуч. Прокопія
Апостол
Рим. 15, 17-29.
17. Я маю, отже, чим хвалитись у Христі Ісусі щодо речей Божих. 18. Не смію бо говорити про те, чого Христос не сподіяв через мене для послуху поган, словом і ділом, 19. силою знаків і чудес, силою Духа Божого; так що я розповсюднив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілірику, 20. вважаючи, однак, за честь не проповідувати Євангелії там, де Христове ім'я було вже відоме, щоб не будувати на чужій основі, 21. але як написано: «Ті, що про нього їм не звіщалось, його побачать; і ті, що про нього не чули, зрозуміють.» 22. Власне, тому я мав щоразу перешкоди, щоб прийти до вас. 23. Тепер же, не маючи більше поля праці в цих країнах і гаряче бажаючи з давніх літ до вас прибути, коли виберуся в Еспанію, 24. надіюсь, як буду проходити, побачити вас і що ви мене туди проведете, після того, як я трохи натішусь вами. 25. Тепер же йду в Єрусалим, святим служити, 26. бо Македонія і Ахая вирішили зробити якусь збірку на потреби вбогих святих в Єрусалимі. 27. Вирішили, та й винні їм: бо як погани стали спільниками їхніх духових благ, то повинні допомогти їм у тілесних. 28. Коли я це виконаю і вручу їм особисто цю збірку, направлюсь від вас в Еспанію. 29. Я знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення.
Євангеліє
Мт. 12, 46-13, 3.
46. Коли він промовляв ще до народу, то його мати та брати стояли надворі, бажаючи з ним говорити. 47. Каже один до нього: "Он твоя мати і твої брати стоять надворі, бажаючи говорити з тобою.” 48. Тоді він відповів тому, що говорив до нього: "Хто моя мати і хто брати мої?” 49. Вказавши ж рукою на своїх учнів, мовив: "Ось моя мати і брати мої! 50. Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати.” 1. Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря. 2. І зібралася коло нього така сила народу, що він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі. 3. Він говорив до них численними притчами, кажучи: "От вийшов сіяч сіяти.
