Безсрібн. і чудотв. Косми і Дам'яна
Апостол
Рим. 11, 13-24.
13. Я ж кажу вам, погани, – оскільки я апостол поган, то величатиму моє служіння, – 14. надіючись, що, може, мені якось пощастить розбудити заздрість своїх, споріднених тілом і декого з них спасти. 15. Бо коли їхнє відкинення – примирення для світу, то що буде їхнє прийняття, як не життя з мертвих? 16. І коли первісток святий, то й тіло; і коли святий корінь, то святе й галуззя. 17. Коли ж деякі з галузок відламалися, а ти, будучи дичкою оливною, защеплений був між них і став співучасником кореня та оливкового соку, 18. то не вихваляйся перед галуззям. А коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш корінь, а корінь тебе. 19. Ти скажеш: «Гілля відчахнуто, щоб мене нащепити.» 20. Добре. Вони відламалися за невіру, а ти стоїш завдяки вірі. Тож не несися високо, а бійся! 21. Бо коли Бог не пощадив природного галуззя, то може й тебе не пощадити. 22. Тож май на увазі доброту і суворість Божу: на відпалих суворість, а на тебе доброта Божа, коли перебудеш у доброті; а коли ні, то й ти будеш відтятий. 23. Та й вони, як не зостануться в невірі, будуть прищеплені, бо Бог має силу їх знову прищепити. 24. Бо коли ти, відтятий від дикої з природи оливки, проти природи був прищеплений до доброї оливки, то скільки більше ті, що за природою будуть защеплені на власній оливці?
Євангеліє
Мт. 11, 27-30.
27. Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити. 28. Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. 29. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. 30. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.”
