⊕ Ап. Йоана Богослова, Преп. Арсенія Великого
Апостол
Діян. 9, 20-31
20. і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він – Син Божий. 21. Усі, що чули, дивувались і казали: «Чи це не той, що в Єрусалимі лютував проти тих, які це ім'я призивають, та й що сюди прибув на те, щоб зв'язаними їх вести до архиєреїв?» 22. А Савло дедалі дужчав і бентежив юдеїв, які мешкали в Дамаску, доводячи, що цей (Ісус) – Христос. 23. Як минуло доволі часу, юдеї змовилися, щоб його вбити, 24. але Савло довідався про їхню змову. День і ніч чатували вони при воротях, щоби його вбити. 25. Та учні взяли його вночі й по мурі спустили в коші. 26. Прибувши ж у Єрусалим, він пробував пристати до учнів, та всі його боялися, не віривши, що він учень. 27. Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів і розповів їм, як він у дорозі бачив Господа і що говорив до нього, і як він проповідував відважно в Дамаску ім'я Ісуса. 28. І він був з ними, виходячи і входячи до Єрусалиму та проповідуючи сміливо ім'я Господнє; 29. а й розмовляв і змагався з гелленістами, однак вони намагались його вбити. 30. Брати ж, довідавшись про те, відвели його в Кесарію і вислали в Тарс. 31. Отож, Церква по всій Юдеї, Галилеї і Самарії мала спокій; будуючись і ходячи в Господнім страсі, наповнялася вона втіхою Святого Духа.
Євангеліє
Йо. 15, 17-16, 2.
17. Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного! 18. Ненавидить вас світ – то знайте: мене він ще перед вами зненавидів. 19. Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, ось тому й ненавидить вас світ. 20. Згадайте слово, що його був я вам вирік: Слуга не більший від пана свого. Переслідували мене – переслідуватимуть і вас. А слово моє зберігали – зберігатимуть і ваше. 21. Та все те робитимуть вам за моє ім'я, не знають бо того, хто послав мене. 22. Якби я не прийшов і не говорив до них, гріха не мали б вони. Та нині нема їм пробачення за їхній гріх! 23. Хто ненавидить мене, той і Отця мого ненавидить. 24. Був би я не вчинив серед них діл, що їх ніхто інший не вчинив, – гріха не мали б вони. А так – ось бачили, і зненавиділи: і мене, і Отця мого. 25. Але щоб здійснилося слово, яке в законі їхньому записано: Зненавиділи вони мене без причини! 26. Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то він і свідчитиме за мене. 27. Та й ви свідчитимете: ви бо зо мною від початку.» 1. «Повідав я вам те, щоб ви не зневірилися. 2. Виключать вас із синагог. А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові.
Апостол
1 Йо. 1, 1-7.
1. Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, – 2. а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, – 3. що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність – з Отцем і з його Сином Ісусом Христом. 4. І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна. 5. А ось та звістка, що ми від нього чули й звістуємо вам: Бог – світло, й ніякої у ньому темряви немає. 6. Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, а ходимо в темряві, то ми говоримо неправду й не чинимо правди. 7. А коли ходимо у світлі, як він сам – у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха.
Євангеліє
Йо. 19, 25-27; 21, 24-25.
25. А при хресті Ісусовім стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. 26. Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, – а його ж любив він, – мовить до матері: «Жінко, ось син твій.» 27. А тоді й до учня мовить: «Ось матір твоя.» І від тієї хвилі учень узяв її до себе.
24. Це той учень, який оте свідчить і який оте написав, і знаємо, що його свідчення – правдиве. 25. Є багато ще й іншого, що сподіяв Ісус, – та якби оте все поодинці записати, то, гадаю, і самий світ не змістив би написаних книг. Амінь.