Свящмуч. Василія Анкірського
Іс. 14, 24-32
24. Господь сил поклявся словами: «Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і здійсниться. 25. Я розіб'ю Ашшура в моїй країні, на моїх горах я його розтопчу. Його ярмо спаде з них, його тягар спаде з плечей у них. 26. Це вирок, призначений для всієї землі, це рука, простягнута на всі народи.» 27. А коли Господь сил призначив, -хто може змінити? Рука його простягнута, – хто її відверне? 28. Того року, коли вмер Ахаз, було таке пророче слово: 29. «Не радуйся дуже, уся Філістіє, що поламалась палиця, яка тебе била, бо з коріння зміюки вийде гаспид, а плід його буде – дракон летючий. 30. Тоді, як убогі пастимуться на моїх луках, а бідні безпечно будуть спочивати, я голодом виморю твій корінь, виб'ю твоїх нащадків. 31. Вийте, ворота! Кричи, місто! Трясись, уся Філістіє! Бо з півночі дим надходить, ніхто не губиться в його лавах. 32. Що відповісти послам народу? Господь заснував Сіон, і в ньому знайдуть захист убогі його народу.»
Бт. 8, 21 – 9, 7
21. Господь почув лагідний запах і сказав сам до себе: "Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму ніколи всього, що живе, як то я вчинив був. 22. Покіль земля землею, – сівба й жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не перестануть більше бути."
1. Бог поблагословив Ноя і його синів та й сказав їм: "Будьте плідні, розмножуйтесь і наповнюйте землю. 2. Страх і ляк супроти вас нехай буде на кожній земній тварині, на кожній піднебесній птиці, на всім, що повзає по землі, й на всіх морських рибах: вам на вжиток дані вони. 3. Все, що рухається й живе, буде вам на їжу: так, як дав я вам усі зелені рослини. 4. Тільки м'яса, що в ньому ще життя, себто кров, не їстимете. 5. Від усякої тварини я вимагатиму вашої крови – життя, поготів від людини, від кожної людини вимагатиму (відповідальности за) життя людини. 6. Хто проливає кров людини, того кров буде пролита людиною; бо на подобу Божу створено людину. 7. Ви ж будьте плідні, розмножуйтесь і розселюйтесь на землі та множтесь на ній."
Прип. 11, 19 – 12, 6
19. Постійна справедливість до життя прямує; | хто ж гониться за злом, той гониться за смертю. 20. Огидні для Господа лукаві серцем, | та любі йому ті, хто ходять бездоганно. 21. Можна ручитися, що безбожник не уникне кари; | потомство ж праведних спасеться. 22. Що у свинячім рилі золота каблучка, | те гарна жінка, якій бракує глузду. 23. Бажання праведних – тільки добро, | сподівання безбожних – гнів. 24. Той сипле щедро, і йому ще прибуває, | а той скупий надміру і убожіє. 25. Душа, що благо діє, разбагатіє; | хто зрошує, той теж буде зрошений. 26. Хто хліб ховає, того клястимуть люди; | хто ж його продає, на голову тому – благословення. 27. Хто добра шукає, той знаходить ласку; | а хто шукає лиха, над тим воно сходить. 28. Хто на багатство покладається, той упаде; | а праведні, як листя, будуть зеленіти. 29. Хто держить дім свій у безладді, успадкує вітер; | і дурень буде рабом мудрого. 30. Плід праведного – дерево життя, | а мудрий здобуває душі. 31. Коли праведник матиме на землі відплату, | скільки ж більше -злий та грішник!
1. Хто любить навчання, той знання любить, | хто ж ненавидить картання, той безглуздий. 2. Добрий отримає від Господа, | а чоловіка лукавого він осудить. 3. Ніхто не може злобою скріпитись, | а корінь праведних не захитається. 4. Цнотлива жінка – вінець для свого чоловіка, | а безсоромна – немов гниль у його кістках. 5. Наміри справедливих – правда; | каверзи злих – обман. 6. Слова безбожних – засідки криваві, | а уста праведних спасуть їх самих.
