Муч. Харалампія
Апостол
2 Пт. 2, 9-22.
9. то Господь знає, як визволяти побожних від спокуси, неправедних же, призначених для кари, тримати на день суду; 10. особливо тих, які лише шукають брудних похотей тіла і зневажають Всевладу. Зухвалі та нахабні, вони не бояться кидати наклепи на величчя, 11. тоді як ангели, хоч силою і міццю більші, не виносять на них перед Господом – зневажливого осуду. 12. Вони, мов нерозумна тварина, що з природи на те й родиться, щоб її ловили й нищили, зневажаючи те, чого не розуміють, у тлінні своїм будуть знищені 13. і зазнають кари як відплати за несправедливість. Вони повсякденні розкоші за щастя вважають, – брудні й мерзенні, насолоджуються у своїх облудах, бенкетуючи собі з вами. 14. Очі в них сповнені перелюбом і грішать безнастанно; вони зваблюють нестійкі душі; серце в них до зажерливости вправне, – діти прокляття! 15. Вони, покинувши дорогу просту, заблудили, ідуть слідом за Валаамом, сином Беора, що милувався у неправедній заплаті, 16. тож дознав докору за власний переступ: ослиця, німа, підяремна, заговорила людським голосом і спинила безум пророка. 17. Вони – джерела безводні, хмари, хуртовиною гонені. Для них приготована чорна пітьма. 18. Верзуть вони пусті нісенітниці, розбещеними похотями тіла приваблюють людей, які ледве що втекли від тих, які проводять життя у блуді. 19. Вони обіцяють їм волю, самі раби зіпсуття, бо хто ким був переможений, того він і невільником став. 20. Бо коли ті, що, спізнавши Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, втекли від погані світу, а знов обплутані нею, їй улягають, то останнє їхнє гірше, ніж перше. 21. Ліпше було б їм дороги справедливости не спізнати, аніж, спізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді. 22. З ними трапилося те, про що приповідка влучно каже: «Пес повернувся до своєї блювотини», або: «Свиня, вимита, качається у грязюці.»
Євангеліє
Мк. 13, 14-23.
14. А як побачите мерзоту спустошення, що настане там, де їй не слід наставати, – хто читає, хай розуміє! – тоді ті, що в Юдеї, нехай утікають у гори; 15. хто на покрівлі, нехай на діл не сходить, ані не входить до своєї хати, щоб узяти щось із неї; 16. а хто у полі, нехай не повертається назад узяти свою одежу. 17. Горе вагітним і тим, що годуватимуть грудьми у той час. 18. Моліться, щоб це не сталося зимою! 19. Бо дні ті будуть таким лихом, якого не було від початку світу, що його сотворив Бог, аж понині, і ніколи більш не буде. 20. І якби Господь не вкоротив тих днів, ніхто б не врятувався; але заради вибраних, що їх вибрав, він укоротив ті дні. 21. І коли вам хтось тоді скаже: Ось тут Христос, – абож: Глянь, онде! – то не вірте. 22. Постануть бо месії неправдиві та пророки ложні й чинитимуть знаки та чуда, щоб, оскільки можна, одурити вибраних. 23. Ви ж зважайте! Я сказав вам усе заздалегідь.
