Літургія на 5 липня, субота

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Бут 27, 1-5. 15-29
Читання з Книги Буття.
Як постарівся Ісаак та вже й очі його огорнула темінь, недобачав, то покликав він Ісава, свого старшого сина та й каже йому: «Сину мій!» Той відповів: «Тут я». А він каже: «Оце я старий, не знаю дня моєї смерті. Візьми твоє знаряддя, твій сагайдак і твій лук, та й піди в поле й піймай для мене дичину, та й зготуй мені смачну страву, так, як я люблю, і принеси мені; нехай я з’їм, щоб за те благословила тебе моя душа перед смертю». Ревека ж чула, як Ісаак говорив до Ісава, свого сина. І вийшов Ісав у поле вполювати дичину для батька. І взяла Ревека щонайдорожчу одежу Ісава, свого старшого сина, що була в неї дома, і одягла в неї Якова, свого молодшого сина, а козинячими шкірами обгорнула його руки і гладку частину його шиї. Тоді дала вона в руки Якову, своєму синові, смачну страву і хліба, що зготувала. Він же пішов до свого батька й каже: «Отче мій!» А цей відізвався: «Я тут! Хто ти, мій сину?» Тоді Яків каже до свого батька: «Я – Ісав, твій первородний. Я зробив так, як ти мені велів. Підведись, прошу, сядь та з’їж моєї дичини, щоб твоя душа благословила мене». А Ісаак каже до свого сина: «Як же ж хутко ти це знайшов, мій сину!» Той відповів: «Бо Господь, Бог твій, наслав мені». На це Ісаак до Якова: «Підійди лишень до мене, нехай обмацаю тебе, мій сину, чи ти справді мій син Ісав, чи ні?» І підійшов Яків до Ісаака, свого батька, а він обмацав його й каже: «Голос – голос Якова, руки ж – руки Ісава». Однак не впізнав його, бо руки його були, як руки в Ісава, брата його, волохаті, тож і благословив його. По тому спитав: «Чи ти справді мій син Ісав?» А цей відповів: «Я!» Той же сказав: «Подай мені, нехай з’їм я дичини мого сина, щоб моя душа благословила тебе». І подав йому, й він з’їв; приніс йому й вина, й він випив. Тоді каже до нього Ісаак, його батько: «Підійди лишень та поцілуй мене, мій сину!» Він же підійшов і поцілував його. І відчув Ісаак запах його одежі й поблагословив його та й сказав: «Ось запах сина мого, неначе запах поля, що Господь благословив його. Дай же, тобі, Боже, росу з неба й родючу землю. Та ще й пшениці й вина під достатком! Нехай народи тобі служать і племена приклоняться перед тобою. Будь володарем над братами твоїми, й сини матері твоєї нехай приклоняться перед тобою. Проклятий хай буде, хто тебе проклинає, а благословенний, хто тебе благословляє!»       Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 135, 1-2. 3-4. 5-6
Рефрен: Бога прославте, бо Господь наш добрий.
1.Хваліть Ім’я Господнє, *
хваліть, слуги Господні,
ви, що стоїте в Господньому домі, *
у дворах дому нашого Бога.
2.Хваліть Господа, бо Господь добрий. *
Співайте Його Імені, це ж приємно.
Бо Господь обрав собі Якова, *
Ізраїля – собі на власність.
3.Я збагнув, що Господь великий, – *
наш Господь понад усіма богами.
Усе, що Господь забажав, †
те вчинив на землі і на небі, *
в морях та в усіх глибинах.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 10, 27
Алілуя, алілуя, алілуя.
Вівці слу­хаються голосу Мого,
і Я знаю їх, і во­ни йдуть за Мною.
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 9, 14-17
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу підходять до Ісуса учні Йоана й кажуть: «Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не пос­тять?» А Ісус їм сказав: «Чи можуть гос­ті молодого сумувати, поки моло­дий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть пос­тити. Адже ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу,  тому що латка збіжиться на одязі, й діра стане ще більша. І не вливають нового вина до старих бурдюків, тому що бурдюки ро­зірвуться – і вино розіллється, і бур­дюки пропадуть, але вливають нове вино в нові бурдюки – і те й інше зберігається».   Слово Господнє.