Субота ХІІІ звичайного тижня, рік І
Перше читання
Бут 27, 1-5. 15-29
Читання з Книги Буття
Як постарівся Ісаак та вже й зір його притупився, недобачав, то покликав він Ісава, свого старшого сина та й каже йому: «Сину мій!» Той відповів: «Тут я». А він каже: «Оце я старий, не знаю дня моєї смерти. Візьми твоє знаряддя, твій сагайдак і твій лук, та й піди в поле й піймай для мене дичину, та й зготуй мені смачну страву, так, як я люблю, і принеси мені: нехай я з’їм, щоб за те благословила тебе моя душа перед смертю».
Ревека ж чула, як Ісаак говорив до Ісава, свого сина. І вийшов Ісав у поле вполювати дичину для батька. І взяла Ревека щонайдорожчу одежу Ісава, свого старшого сина, що була в неї дома, і одягла в неї Якова, свого молодшого сина, а кізлячими шкірами обгорнула його руки і гладеньке тіло в нього на шиї. Тоді дала вона в руки Яковові, своєму синові, смачну страву і хліба, що зготувала.
Яків пішов до свого батька й каже: «Тату мій!» А цей відізвався: «Я тут! Хто ти мій сину?» Тоді Яків каже до свого батька: «Я – Ісав, твій первісток. Я зробив так, як ти мені велів. Підведись, прошу, сядь та з’їж моєї дичини, щоб твоя душа благословила мене». А Ісаак каже до свого сина: «Як же ж хутко ти це знайшов, мій сину!» Той відповів: «Бо Господь, Бог твій, наслав мені».
На це Ісаак до Якова: «Підійди лишень до мене, нехай обмацаю тебе, мій сину, чи ти справді мій син Ісав, чи ні?» І підійшов Яків до Ісаака, свого батька, а він обмацав його й каже: «Голос – голос Якова, руки ж – руки Ісава». Однак не впізнав його, бо руки його були, як руки в Ісава, брата його, волохаті, тож і благословив його. По тому спитав: «Чи ти справді мій син Ісав?» А цей відповів: «Я!»
Той же сказав: «Подай мені, нехай з’їм я дичини мого сина, щоб моя душа благословила тебе». І подав йому, й він з’їв; приніс йому й вина, й він випив.Тоді каже до нього Ісаак, його батько: «Підійди лишень та поцілуй мене, мій сину!» Він же підійшов і поцілував його. І занюхав Ісаак запах його одежі й поблагословив його та й сказав:
«Ось запах сина мого, неначе запах поля, що Господь благословив його.
Дай же, тобі, Боже, росу з неба й родючу землю. Та ще й пшениці й вина подостатком!
Нехай народи тобі служать і племена приклоняться перед тобою. Будь володарем над братами твоїми, й сини матері твоєї нехай приклоняться перед тобою.
Проклятий хай буде, хто тебе проклинає, а благословен, хто тебе благословляє!»
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 135(134), 1-2. 3-4. 5-6 (П.: пор. 3)
Богу співаймо, бо Господь наш добрий
Хваліте ім’я Господнє, *
хваліте, слуги Господні,
що стоїте в домі Господнім, *
у дворах дому нашого Бога.
Хваліте Господа, бо Господь добрий; *
псалмами величайте ім’я Його, бо воно миле.
Бо Якова Господь вибрав, *
Ізраїля собі у власність.
Я знаю добре, що Господь великий, *
і що Владика наш над усіма богами.
Усе, що Господь хоче, чинить; +
на небі й на землі, *
на морях і у всіх водних безоднях.
Спів перед Євангелієм
Як 1, 18
Алілуя, алілуя, алілуя.
Отець забажав нас породити словом правди,
щоб ми були немов первістками Його створінь.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 9, 14-17
Слова Євангелія від святого Матея
Учні Йоана приступили до Ісуса й кажуть: «Чому ми й фарисеї постимо багато, а Твої учні не постять?» Ісус відповів їм: «Чи ж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити.
Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша. І не вливають вина нового в старі бурдюки, а то бурдюки розтріснуться і вино розіллється та й бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде в нові бурдюки, тож одне й друге збережеться».
Cлово Господнє
