ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Діян 4, 1-12
Читання з Діянь Апостолів.
Тими днями, коли Петро і Йоан промовляли до народу після того, як зцілився кульгавий, підійшли до них священники, начальник сторожі храму та садукеї, обурені тим, що вони навчали народ і проповідували воскресіння з мертвих в Ісусі. Вони наклали на них руки і посадили у в’язницю до ранку, оскільки був уже вечір. Проте багато з тих, які чули слово, повірили; кількість чоловіків сягала п’яти тисяч. А наступного дня в Єрусалимі зібралися їхні начальники, старші й книжники; і Анна – первосвященик, і Каяфа, і Йоан, і Олександр, і всі інші, які були з первосвященичого роду; поставивши їх посередині, вони допитувалися: «Якою силою чи яким ім’ям ви це зробили?» Тоді Петро, сповнений Святим Духом, сказав їм: «Начальники народу і старші! Якщо нас нині допитують про благодіяння недужому: через що він був врятований, то хай буде всім вам і всьому народові ізраїльському відомо: через Ім’я Ісуса Христа, Назарянина, якого ви розіп’яли, якого Бог воскресив із мертвих; через Нього оцей стоїть перед вами здоровий. Він є камінь, відкинутий вами, будівничими, – камінь, що став наріжним. І в нікому іншому немає спасіння, бо під небом немає іншого імені, даного людям, яким належить нам спастися!» Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 118, 1-2 і 4. 22-24. 25-27а
Рефрен: Ось став наріжним знехтуваний камінь.
1.Прославляйте Господа, бо Він добрий, *
бо Його милість навіки.
Нехай скаже Ізраїль: «Його милість навіки!» *
Хай скажуть ті, які Господа бояться: †
«Його милість навіки!»
2.Камінь, який відкинули будівничі як непридатний, – *
він став наріжним:
від Господа це сталось, і це чудо в очах наших. *
Це день, що його створив Господь: †
радіймо і веселімось у ньому!
3.О Господи, дай своє спасіння! О Господи, пошли успіх! *
Благословенний той, хто йде в Ім’я Господнє!
Ми благословляємо вас з Господнього дому. *
Бог – Господь, Він освітив нас.
(Можна заспівати Пасхальну Секвенцію – стор. 119)
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пс 118, 24
Алілуя, алілуя, алілуя.
Це день, що його створив Господь:
радіймо і веселімось у ньому!
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 21, 1-14
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу Ісус явив себе знову учням біля Тиверіадського моря. А явив так: були разом Симон-Петро й Тома, прозваний Близнюком, і Натанаїл, який був з Кани Галілейської, і сини Зеведеєві, й інші два Його учні. Каже їм Симон-Петро: «Іду рибу ловити!» Говорять йому: «Ідемо й ми з тобою». Вони вийшли й сіли в човен, та тієї ночі не зловили нічого. А як настав уже ранок, став Ісус на березі, але учні не знали, що це Ісус. Отже, каже їм Ісус: «Діти, чи є у вас щось з риби поїсти?» Відповіли йому: «Немає». Він же сказав їм: «Закиньте невода праворуч човна – і знайдете». Вони закинули, і вже не могли витягти його від великої кількості риби. Тоді учень, якого любив Ісус, каже Петрові: «Це ж Господь!» Тож Симон-Петро, почувши, що це Господь, накинув на себе одяг, бо був нагий, і кинувся в море. А інші учні попливли човном, оскільки були недалеко від землі, якихось двісті ліктів, тягнучи невода з рибою. А коли вийшли на землю, бачать, що розкладений жар і лежить на ньому риба й хліб. Ісус каже їм: «Принесіть тієї риби, яку ви нині зловили». Тож Симон-Петро піднявся і витяг на землю невода, повного великих риб, – сто п’ятдесят три; і хоч стільки було, невід не порвався. Каже їм Ісус: «Ідіть, сні дайте». І ніхто з учнів не наважився запитати Його: «Хто Ти?» – знаючи, що це Господь. Ісус підходить, бере хліб і дає їм, так само й рибу. Це вже втретє з’явився Ісус учням, після того, як воскрес з мертвих. Слово Господнє.
