ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Євр 10, 32-39
Читання з Послання до євреїв.
Брати! Згадуйте минулі дні, коли ви, просвітившись, перенесли великий бій, сповнений страждань: або будучи виставленими на посміховисько та знущання, або ж як спільники тих, які опинилися в такому становищі. Адже ви терпіли разом із в’язнями, з радістю приймали розграбування вашого майна, знаючи, що маєте для себе краще і вічне майно. Тому не залишайте вашої відваги, оскільки вона варта великої нагороди. Вам потрібна терпеливість, щоб, виконавши Божу волю, одержати обітницю. Адже ще трохи, дуже недовго – і прийде Той, хто йде, – і не забариться. Праведний Мій з віри житиме, а коли відступить, то Моя душа не матиме вподобання в ньому. Ми ж не з тих, які відступають на загибель, але з тих, які вірять для спасіння душі. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 37, 3-4. 5-6. 23-24. 39-40
Рефрен: Праведним серцем Бог дає спасіння.
1.Надійся на Господа, твори добро, *
населяй землю і плекай вірність.
Господом втішайся, *
і Він задовольнить прохання твого серця.
2.Вручи Господу свою дорогу, *
покладися на Нього, а Він подбає:
виведе твою праведність, наче світло, *
і, наче полудень, твою справедливість.
3.Кроками праведного Господь керує, *
і його дорога Йому до вподоби.
Хоч і спіткнеться – не впаде на землю, *
бо Господь підтримає його за руку.
4.Спасіння ж праведних – від Господа приходить, *
Він – їхня твердиня у час скрути.
Господь їм допоможе і дасть їм спасіння †
від грішників їх врятує; *
спасе їх, бо вони надіялись на Нього.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. Мт 11, 25
Алілуя, алілуя, алілуя.
Благословенний Ти, Отче, Господи землі і неба,
бо відкрив таємниці Царства немовлятам.
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 4, 26-34
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус промовляв до натовпів: «Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю; і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, – він не знає. Сама по собі земля родить плід: спершу стебло, потім колос, а тоді – повно пшениці в колосі. Коли ж доспіє плід, він негайно посилає серп, бо настали жнива!» І Він казав: «До чого уподібнимо Царство Боже? Або в яку притчу помістимо його? Воно – як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі, та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рослини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися птахи небесні». І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли слухати; без притчі ж не говорив їм, а своїм учням окремо все пояснював. Слово Господнє.
