Римо-католицький календар
Середа ХХ звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
Єз 34, 1-11
Читання з Книги пророка Єзикиїла.
Надійшло до мене таке слово Господнє: «Сину людський! Пророкуй проти пастирів Ізрáїля, пророкуй і скажи пастирям: Так говорить Господь Бог: Горе пастирям Ізрáїля, які пасуть самих себе! Чи ж не вівці пастирям пасти? Ви пили молоко, одягались у вовну, різали, що було вгодоване, овець же не пасли. Слабих овець ви не підсилювали, недужих не гоїли, ранених не перев’язували, розбіглих не завертали, загублених не шукали. Ви правили ними жорстоко й насильно. І розсипались вони без пастуха та й стали здобиччю усіх польових звірів. Вони розпорошились. Блукають Мої вівці по всіх горах та по всіх горбах високих; по всій країні розсипались Мої вівці; ніхто про них не дбає, ніхто їх не шукає.
Тому слухайте, пастухи, слово Господнє: Клянусь, як от живу Я, — слово Господа Бога, — за те, що овець Моїх віддано на розграбування, за те, що Мої вівці стали здобиччю польових звірів, — бо пастуха не було, — за те, що пастухи Мої не дбали про Моє стадо, бо Мої пастухи пасли самих себе, овець же Моїх не пасли, за те, пастухи, слухайте слово Господнє!
Так говорить Господь Бог: Ось Я проти пастухів. Я заберу Моїх овець із їхніх рук і не дам їм більше пасти Мої вівці. Вони не будуть більше пасти самих себе. Я вирву в них із рота Мої вівці, і не будуть більше вони їм їжею. Так бо говорить Господь Бог: Сам, сам Я буду дбати за Моїх овець і буду їх доглядати».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 23 (22), 1-3а. 3бв-4аб. 4вг-5аб. 5вг-6 (П.: пор. 1)
Господь — мій Пастир, всього маю вдосталь.
Або: Господь мене випасає, нічого мені не бракує.
Господь — мій Пастир. Я не матиму недостатку. *
На зелених лугах Він дає мені відпочити,
веде мене на тихі води; *
мою душу Він обновляє.
Веде мене праведності стежками *
ради Імені свого.
Коли я піду навіть долиною смертної тіні, *
зла не злякаюся, бо Ти зі мною.
Твій жезл і Твій посох — *
вони мене втішають.
Переді мною трапезу Ти готуєш *
навпроти тих, які мене утискають.
Ти намастив мою голову олією, *
переливається моя чаша.
Отожв усі дні життя мого †
добро і милосердя супроводжувати мене будуть, *
і я на довгі дні поселюся в Господнім домі.
Спів перед Євангелієм
Євр 4, 12
Алілуя, алілуя, алілуя.
Слово Боже — живе і діяльне,
воно розрізняє думки і наміри серця.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 20, 1-16а
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус розповів своїм учням таку притчу: «Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який вийшов рано-вранці найняти робітників до свого виноградника. Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника. Вийшовши близько третьої години, побачив інших, які стояли без діла на ринку, і сказав їм: “Ідіть і ви у виноградник — і дам вам те, що має бути по справедливості”. Вони пішли. Знову вийшовши близько шостої і дев’ятої години, зробив так само.
Коли вийшов близько одинадцятої години, знайшов інших, які стояли, і каже їм: “Чому ви стоїте тут без діла цілий день?» Кажуть йому: “Бо нас ніхто не найняв”. Він каже їм: “Ідіть і ви у виноградник”.
Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: “Поклич робітників і дай їм винагороду, почавши від останніх і аж до перших”. Ті, хто прийшов близько одинадцятої години, одержали по динарію. А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію.
А одержавши, вони почали нарікати на господаря дому, кажучи: “Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку”. А він у відповідь сказав одному з них: “Друже, я не поводжуся несправедливо з тобою; чи не за динарія домовився ти зі мною? Візьми своє і йди. Я ж хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі; хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око заздрісне через те, що я добрий?”
Так останні будуть першими, а перші — останніми».
Слово Господнє.
