Римо-католицький календар
ХІ Звичайна Неділя, рік Б
Перше читання
Єз 17, 22-24
Читання з Книги пророка Єзекиїла.
Так говорить Господь Бог: «Я візьму верховіття високого кедра, з високих паростків його Я зірву найніжніший і посаджу його на горі високій та величній. Я посаджу його на горі ізраїльській високій. Він пустить віття й плід уродить, і стане пишним кедром. І житиме під ним усяке птаство, усе пернате в тіні його галуззя буде жити.
Всі польові дерева взнають, що Я — Господь, що Я принижую дерево високе, що Я підвищую дерево покірне, що Я висушую дерево зелене, а дерево сухе вчиняю квітучим. Я, Господь, сказав так, і так учиню».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 92(91), 2-3. 13-14. 15-16 (П.: пор. 2)
Як добре, Боже, Тебе прославляти.
Добре дякувати Богу, *
співати Імені Твоєму, о Всевишній:
вранці сповіщати про Твою милість *
і ночами про Твою вірність.
Праведник розквітне, наче пальма, *
розростеться, як кедр на Лівані.
Посаджені в Господньому домі, *
вони розквітнуть у дворах нашого Бога.
Навіть в пізній старості плід приносити будуть, *
будуть соковиті та свіжі,
аби сповіщати, що праведний Господь, — моя Скеля, — *
і нема в Ньому неправди.
Друге читання
2 Кор 5, 6-10
Читання з Другого послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Маючи відвагу, знаємо, що коли живемо в тілі, перебуваємо далеко від Господа, адже ми ходимо вірою, а не тим, що бачимо. Відвагу ж маємо та уподобання в тому, щоб краще покинути тіло та перебувати з Господом.
Тому ми і стараємося — чи перебуваючи в тілі, чи покидаючи його, — бути любими Йому. Адже всі ми повинні з’явитися перед судовим престолом Христа, щоб кожний одержав згідно з тим, що в тілі робив: добро чи зло.
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
Алілуя, алілуя, алілуя.
Зерно — це Слово Боже, а сіяч — Христос;
кожен, хто Його знайде, житиме повіки.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мк 4, 26-34
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус промовляв до натовпів: «Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю; і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, — він не знає. Сама по собі земля родить плід: спершу стебло, потім колос, а тоді — повно пшениці в колосі. Коли ж доспіє плід, він негайно посилає серп, бо настали жнива!»
І Він казав: «До чого уподібнимо Царство Боже? Або в яку притчу помістимо його? Воно — як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі, та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рослини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися птахи небесні».
І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли слухати; без притчі ж не говорив їм, а своїм учням окремо все пояснював.
Слово Господнє.
