Римо-католицький календар
Середа ХХ звичайного тижня, рік І
Перше читання
Суд 9, 6-15
Читання з Книги Суддів
Того часу зібралися мешканці Сихему й увесь Бет-Мілло та пішли й обрали собі Авімелеха за царя під пам’ятковим дубом, що був біля Сихему. Коли переказано це Йотамові, він вийшов і став на верху гори Герізім і голосно кликнув до них, кажучи: «Слухайте мене, городяни сихемські, щоб і Бог вас слухав! Давно колись пустились дерева в дорогу, щоб помазати царя над собою. І сказали вони до оливки: «Царюй над нами!» Оливка ж їм відповіла: «Чи я ж мою оливу занедбаю, якою шанують Бога і людей, і піду хитатися над деревами?» Тоді сказали дерева до смоковниці: «Ходи ти, царюй над нами!» Смоковниця ж їм відказала: «Чи то ж солодощі мої занедбаю та смачний плід мій, і піду хитатися над деревами?» Тоді до виноградини дерева сказали: «Ходи вже ти, царюй над нами!» А й виноградина їм каже: «Чи то я могла б та вино моє занедбати, що звеселяє Бога й людей, та піти гойдатися над деревами?» Нарешті всі дерева кажуть до тернини: «Іди хоч ти, царюй над нами! Тернина ж до дерев відказала: «Коли ви справді хочете помазати мене царем над вами, то йдіть у моїм холодку ховайтесь; а як ні, вибухне огонь з тернини та й пожере кедри ливанські».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 21(20), 2-3. 4-5. 6-7 (П.: пор. 2а)
В силі Господній буде цар радіти
О Господи, в силі Твоїй цар радіє *
і в Твоїй допомозі веселиться вельми!
Бажанню уст його Ти йому вволив *
і проханню уст його Ти не відмовив.
Бо Ти йдеш йому назустріч благословенням щедрим, *
кладеш йому на голову вінець щирозлотний.
Життя просив він у Тебе: Ти йому дав його, *
довготу днів на віки вічні.
Завдяки Твоїй допомозі — велика його слава; *
величність і красу поклав єси на нього.
Бо Ти даєш йому благословення вічне *
і звеселяєш його радістю обличчя Твого.
Спів перед Євангелієм
Євр 4, 12
Алілуя, алілуя, алілуя
Слово Боже — живе і діяльне,
розрізняє чуття та думки серця.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мт 20, 1-16
† Слова Євангелія від святого Матея
Того часу Ісус розповів учням таку притчу: «Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника. Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника. Вийшовши о третій годині, побачив інших, які стояли без діла на ринку, і сказав їм: «Ідіть і ви у виноградник — і дам вам по справедливості». Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само. Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: «Чому ви стоїте тут без діла цілий день?» Кажуть йому: «Бо нас ніхто не найняв». Він каже їм: «Ідіть і ви у виноградник». Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: «Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших». Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію. А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію. Відтак, одержавши, нарікали на пана, кажучи: «Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку». А він у відповідь сказав одному з них: «Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною? Візьми своє і йди. Я ж хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі; хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?» Так останні будуть першими, а перші — останніми».
Слово Господнє
