Римо-католицький календар
Понеділок XVIII Звичайного тижня, рік І
Перше читання
Чис 11, 4б-15
Читання з Книги Чисел
Сини Ізрáїля собі стали плакати: «Хто, мовляв, дасть нам м’яса їсти? Пригадуємо собі рибу, що задарма їли в Єгипті, огірки, дині, пір, цибулю, часник; а тепер душа наша прагне: нема нічогісінько, сама лише манна перед нашими очима.
Була ж манна, наче коріяндрове насіння, а колір її, як колір буелія. Народ розсипався і збирав її і молов на жорнах або товк у ступах, то й варили її в горщиках і пекли пляцки; а на смак була вона, мов тістечко на олії. І коли вночі спадала роса на табір, то спадала на нього й манна.
Вчув Мойсей, що народ плаче по сім’ях, кожен коло входу до свого шатра, і гнів Господній запалав вельми, то й стало йому прикро. І сказав Мойсей до Господа:
«Чому вчинив Ти таке з своїм слугою? Чому не знайшов я ласки в очах у Тебе, що он тягар усього цього народу звалив єси на мене? Чи то ж я зачав увесь той народ? Чи то ж я породив його, що Ти мені кажеш: „Носи його, мовляв, на лоні в себе, як то нянька носить немовлятко, аж до землі, про яку Ти клявся їхнім батькам?” Звідкіль узяти мені м’яса, щоб нагодувати ввесь народ оцей? Ось вони з плачем насіли на мене, кажучи: „Дай нам м’яса їсти!” Не під силу мені одному нести ввесь люд оцей; занадто тяжкий він для мене. Якщо й далі так обходитимешся зо мною, то ліпше, молю, вбий мене, коли я знайшов ласку в очах Твоїх, щоб я не бачив горя мого».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 81(80), 12-13. 14-15. 16-17 (П.: пор. 2а)
Богу співайте, нашій охороні.
Але народ мій голосу мого не слухав, *
Ізрáїль не хотів Мене й знати.
І Я віддав їх на волю запеклого їхнього серця: *
хай собі ходять по своїй волі!
Якби ж то мій народ Мене був слухав, *
якби Ізрáїль ходив дорогами моїми,
Я б ворогів їхніх умить понизив, *
проти гнобителів їхніх Я звернув би мою руку.
Господні ненависники йому б лестили, *
їхня кара була б вічна.
Найкращою пшеницею Я його нагодував би, *
медом із скелі його наситив би.
Спів перед Євангелієм
Мт 4, 4б
Алілуя, алілуя, алілуя
Чоловік житиме не самим хлібом,
а кожним словом, що виходить з уст Божих.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 14, 13-21
† Слова Євангелія від святого Матея
Коли Ісус почув про смерть Йоана Хрестителя, відплив звідти човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за Ним з міст пішки. А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих.
Якже настав вечір, підійшли до Нього Його учні й кажуть: «Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи».
А Ісус сказав їм: «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти».
Вони ж мовлять до Нього: «Ми маємо тільки п’ять хлібів і дві риби».
Тоді Він каже: «Принесіть Мені їх сюди».
І, звелівши народові посідати на траві, взяв п’ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні — людям. Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних. Тих же, що їли, було яких п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей.
Слово Господнє
