Римо-католицький календарПонеділок XVIII Звичайного тижня, рік І Перше читання Чис 11, 4б-15 Читання з Книги Чисел Сини Ізрáїля собі стали плакати: «Хто, мовляв, дасть нам м’яса їсти? Пригадуємо собі рибу, що задарма їли в Єгипті, огірки, дині, пір, цибулю, часник; а тепер душа наша прагне: нема нічогісінько, сама лише манна перед нашими очима. Була ж манна, наче коріяндрове насіння, а колір її, як колір буелія. Народ розсипався і збирав її і молов на жорнах або товк у ступах, то й варили її в горщиках і пекли пляцки; а на смак була вона, мов тістечко на олії. І коли вночі спадала роса на табір, то спадала на нього й манна. Вчув Мойсей, що народ плаче по сім’ях, кожен коло входу до свого шатра, і гнів Господній запалав вельми, то й стало йому прикро. І сказав Мойсей до Господа: «Чому вчинив Ти таке з своїм слугою? Чому не знайшов я ласки в очах у Тебе, що он тягар усього цього народу звалив єси на мене? Чи то ж я зачав увесь той народ? Чи то ж я породив його, що Ти мені кажеш: „Носи його, мовляв, на лоні в себе, як то нянька носить немовлятко, аж до землі, про яку Ти клявся їхнім батькам?” Звідкіль узяти мені м’яса, щоб нагодувати ввесь народ оцей? Ось вони з плачем насіли на мене, кажучи: „Дай нам м’яса їсти!” Не під силу мені одному нести ввесь люд оцей; занадто тяжкий він для мене. Якщо й далі так обходитимешся зо мною, то ліпше, молю, вбий мене, коли я знайшов ласку в очах Твоїх, щоб я не бачив горя мого». Слово Боже Псалом респонсорійний Пс 81(80), 12-13. 14-15. 16-17 (П.: пор. 2а) Богу співайте, нашій охороні. Але народ мій голосу мого не слухав, * Ізрáїль не хотів Мене й знати. І Я віддав їх на волю запеклого їхнього серця: * хай собі ходять по своїй волі! Якби ж то мій народ Мене був слухав, * якби Ізрáїль ходив дорогами моїми, Я б ворогів їхніх умить понизив, * проти гнобителів їхніх Я звернув би мою руку. Господні ненависники йому б лестили, * їхня кара була б вічна. Найкращою пшеницею Я його нагодував би, * медом із скелі його наситив би. Спів перед Євангелієм Мт 4, 4б Алілуя, алілуя, алілуя Чоловік житиме не самим хлібом, а кожним словом, що виходить з уст Божих. Алілуя, алілуя, алілуя. Євангеліє Мт 14, 13-21 † Слова Євангелія від святого Матея Коли Ісус почув про смерть Йоана Хрестителя, відплив звідти човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за Ним з міст пішки. А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих. Якже настав вечір, підійшли до Нього Його учні й кажуть: «Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи». А Ісус сказав їм: «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти». Вони ж мовлять до Нього: «Ми маємо тільки п’ять хлібів і дві риби». Тоді Він каже: «Принесіть Мені їх сюди». І, звелівши народові посідати на траві, взяв п’ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні — людям. Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних. Тих же, що їли, було яких п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей. Слово Господнє
Повернутися назад
|