Римо-католицький календар
Четвер ХІІІ звичайного тижня, рік І
Перше читання
Бут 22, 1-19
Читання з Книги Буття
Бог випробував Авраама. Отож сказав до нього: «Аврааме!» Той же відповів: «Я тут!» Бог сказав: «Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її Я тобі вкажу».
Встав Авраам рано-вранці, осідлав свого осла, взяв із собою двох слуг та Ісаака, сина свого, наколов дров на всепалення і пішов на місце, що призначив йому Бог. На третій день підвів Авраам свої очі й, побачивши здалека те місце, сказав своїм слугам: «Побудьте тут з ослом, а я з хлоп’ям підемо аж он туди та, поклонившись Богові, повернемося до вас».
Тож узяв Авраам дрова всепалення та й поклав на Ісаака, сина свого; сам же взяв у руки вогонь і ніж, і пішли вони обидва вкупі.
Тоді Ісаак заговорив до Авраама, батька свого, кажучи: «Батьку!» — А той: «Що тобі, сину?» «Ось, — каже він, — вогонь і дрова; а де ягня на всепалення?» Авраам же: «Бог подбає собі ягня на всепалення, сину».
І йшли вони обидва разом. Як же прийшли на місце, про яке сказав йому Бог, то спорудив Авраам жертовник, розклав дрова і, зв’язавши Ісаака, сина свого, поклав його на жертовник, зверху на дровах. Тоді простягнув Авраам свою руку й узяв ножа, щоб принести в жертву сина свого.
Та ангел Господній кликнув до нього з неба і сказав: «Аврааме, Аврааме!» Той відповів: «Я тут!» І сказав Бог: «Не простягай руки твоєї на хлопця, не чини йому нічого! Тепер-бо знаю, що ти боїшся Бога, що ти не пощадив свого сина, свого єдиного, для Мене».
Коли Авраам підвів очі свої й дивиться — аж ось позаду нього баран, заплутаний у кущах рогами. Пішов Авраам, узяв того барана і приніс його у всепалення замість свого сина. І назвав Авраам те місце «Господь явився», як то й посьогодні кажуть: «На горі, де Господь явився».
Ангел же Господній кликнув до Авраама вдруге з неба; і сказав: «Клянуся Мною самим — слово Господнє: за те, що ти вчинив це і не пощадив сина твого, твого єдиного, Я поблагословлю тебе вельми й дуже розмножу твоє потомство, як зорі на небі і як пісок, що на березі моря. Твої потомки займуть міста своїх ворогів. У твоєму потомстві благословляться всі народи землі, тому що ти послухав мого голосу».
Тоді Авраам повернувся до своїх слуг, і вони підвелись та й пішли разом до Версавії. І там у Версавії Авраам оселився.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 116(115), 1-2. 3-4. 5-6. 8-9 (П.: пор.9)
В країні вічній Господа побачу.
Я люблю Господа, бо Він почув *
мій голос і мої благання.
Бо прихилив до мене своє вухо, *
тому взиватиму до Нього всі дні мої.
Обвили мене пута смерти, †
сіті Шеолу мене вхопили, *
журба й горе на мене навалились.
І я прикликав ім’я Господнє: *
«О Господи, благаю, спаси мою душу!»
Добрий Господь і справедливий, *
Бог наш – співчутливий.
Господь береже простих; *
я знемігся, і Він мене спас.
Бо спас від смерти моє життя, *
очі мої від сліз і ноги від падіння.
Я буду перед Господом ходити *
у живих країні.
Спів перед Євангелієм
2 Кр 5, 19
Алілуя, алілуя, алілуя
У Христі Бог примирив собі світ
поклавши в нас слово примирення.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мт 9, 1-8
† Слова Євангелія від святого Матея
Ісус сів у човен, переплив назад і прибув у своє місто. І от принесено до Нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: «Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються».
Та тут деякі з книжників заговорили між собою: «Він хулить».
Ісус, знавши їхні думки, каже: «Чого лукаве думаєте в серцях ваших? Що легше сказати: „Твої гріхи відпущені”, — чи сказати: „Встань і ходи!” Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати», — каже розслабленому: «Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому».
Встав той і пішов до свого дому.
Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям.
Слово Господнє
