Літургійні читання на п’ятницю ІV Звичайного тижня, рік І (РКЦ)

Римо-католицький календар 

П’ятниця ІV Звичайного тижня, рік І

Перше читання
Євр 13, 1-8

Читання з Послання до євреїв

Брати! Нехай утверджується братолюбність! Не забувайте гостинності, бо за­вдяки їй деякі, не відаючи, го­стин­но прийняли ангелів. Пам’ятайте про в’язнів, наче з ними ув’язнені;  про тих, які стра­ж­дають, бо й ви самі перебуваєте в тілі.
Шлюб у всіх нехай буде у великій пошані, й ложе незаплямоване, а роз­пусників і перелюбників суди­ти­ме Бог.
У поведінці будьте не грошо­люб­ні, задоволені тим, що маєте. Бо Він сказав: «Я тебе не покину і не від­ступлю від тебе!»
Тому ми відважуємося гово­ри­ти: «Господь — мені помічник, тож я не боятимусь. Що зробить мені лю­дина?» Пам’ятайте про ваших на­став­ни­ків, які проповідували вам Боже Слово, і, пильно вдивляючись у кінець їх­нього жит­тя, наслідуйте їхню віру. Ісус Христос учора, сьогодні й навіки той самий!

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 27, 1. 3. 5. 8б-9абв (П.: пор. 1а)

Бог — моє світло і моє спасіння

Господь — моє світло і моє спасіння. *
Кого мені боятись?
Господь — мого життя твердиня. *
Кого мені жахатись?

Якщо проти мене табори повстануть, — *
не злякається моє серце.
Якщо проти мене війна повстане, *
я й тоді надію буду мати.

Бо в дні недолі *
Він в укритті мене сховає, —
Він заховає мене в потаємному місці свого намету, *
підніме мене на скелю.

Тож я, Господи, шукатиму Твого обличчя! *
Не відверни від мене свого обличчя,
не відвертайся від слуги свого в гніві. *
Будь моїм помічником, не покидай мене, мій Боже.

Спів перед Євангелієм
Пор. Лк 8, 15

Алілуя, алілуя, алілуя

Блаженні ті, хто, почувши Слово щирим і добрим серцем,
бережуть і приносять плід у терпінні.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Мк 6, 14-29

† Читання святого Євангелія від Марка

Того часу почув і цар Ірод, оскільки явним стало Ім’я Ісуса, і люди говорили, що це — Йоан Хреститель устав з мертвих, тому й такі могутні сили діють у Ньому. Інші ж казали, що це — Ілля, ще інші говорили, що це — пророк, як один із пророків.
А Ірод, почувши, сказав: «Той Йоан, якому я відтяв голову, це він воскреснув!» Адже сам Ірод, пославши воїнів, схопив Йоана і посадив його у в’язницю через Іродіяду, дружину свого брата Филипа, бо одружився з нею. А Йоан казав Іродові: «Не дозволено мати тобі жінку твого брата!» Тож Іродіяда таїла злобу на нього й бажала його вбити, та не могла. Бо Ірод боявся Йоана, знаючи його як чоловіка праведного та святого, й оберігав його, а слухаючи, відчував сильну розгубленість, але слухав охоче.
Як настав слушний день, коли Ірод з нагоди дня свого народження влаштував бенкет для своїх вельмож, тисяцьких, галілейських старшин, увійшла дочка Іродіяди і, танцюючи, догодила Іродові й тим, які з ним сиділи при столі. Цар же сказав дівчині: «Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі!» І він сильно поклявся їй: «Чого тільки попросиш у мене, дам тобі, хоч би й півцарства мого». І вона, вийшовши, запитала в матері: «Що мені попросити?» Та ж сказала: «Голови Йоана Хрестителя!»
І, повернувшись відразу з поспіхом до царя, вона попросила, кажучи: «Хочу, щоб ти негайно дав  мені на полумиску голову Йоана Хрестителя!» І цар сильно засмутився, але через клятву й тих, які сиділи при столі, він не захотів їй відмовити. Тож відразу цар послав ката, наказавши принести його голову. Той пішов, відтяв його голову у в’язниці та приніс його голову на полумиску, дав дівчині, а дівчина віднесла її своїй матері.
А коли його учні почули, то прийшли, взяли тіло і поклали його в гробниці.

Слово Господнє