Римо-католицький календар
Понеділок ХХІV звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
1 Кор 11, 17-26. 33
Читання з Першого послання святого Павла Апостола до коринтян
Браття:
Робивши ж вам оці зауваження, не можу я вас похвалити за те, що ваші сходини виходять вам не на добро, а на зло. Найперше бо зачуваю, що коли сходитеся на збори, — роздори постають між вами; і я цьому почасти вірю, бо мусять бути у вас єресі, щоб виявилися випробувані між вами. Ваші сходини не є — споживання вечері Господньої. Бо кожен поспішає їсти свою вечерю: дехто ж голоден, а дехто п’яний. Хіба не маєте домів, щоб їсти — пити? Чи може хочете зневажати Божу церкву, і засоромлювати тих, які нічого не мають? Що маю вам сказати? Чи похвалю вас? За це не похвалю.
Я бо, що прийняв від Господа, те й передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб і, віддавши подяку, розламав і сказав: «Це моє Тіло, воно за вас дається. Це робіть на мій спомин». Так само й чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша – Новий завіт у моїй Крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на мій спомин». Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п’єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, аж доки він не прийде. Отож, брати мої, коли ви сходитеся їсти, один одного дожидайте.
Слово Боже
Респонсорійний псалом
Пс 40(39), 7-8а. 8б-10. 17 (П.: 1 Кр 11, 26б)
Божу смерть звіщайте, поки Він не прийде
Жертви й офіри ти не хочеш,
вуха відкрив у мене.
Ти всепалення й жертви за гріх не домагався
Тоді сказав я: «Ось Я приходжу.
У сувої книги написано про мене:
Чинити твою волю, Боже мій, я радий,
і твій закон у мене в серці.»
Я оповів про справедливість на великім зборі,
не затуляв я уст моїх, Господи, ти знаєш.
Хай радуються й веселяться в тобі всі,
що тебе шукають і нехай завжди кажуть ті,
кому люба твоя допомога:
«Хай возвеличиться Господь!»
Спів перед євангелієм
Йо 3, 6
Алілуя, алілуя, алілуя.
Так Бог полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав;
щоб кожний, хто вірить в Нього, мав життя вічне.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 7, 1-10
† Слова святого Євангелія від Луки
Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав Його, ввійшов у Капернаум. А був там в одного сотника слуга хворий, що мав умирати; він був дорогий для нього. Почувши про Ісуса, він послав до Нього старших юдейських, благаючи Його, щоб прийшов і вирятував слугу його.
Прийшли ті до Ісуса й почали наполегливо Його просити, кажучи: «Він достойний, щоб Ти йому зробив це, любить бо народ наш і збудував нам синагогу». І пішов Ісус з ними.
Та як він уже недалеко був від дому, сотник вислав друзів, щоб Йому сказати: «Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб Ти зайшов під мою крівлю. Тому я й не насмілився іти до тебе; але скажи лиш слово, й одужає слуга мій. Бо й я чоловік, що стою під владою, маю вояків під собою і кажу одному: „Іди” і той іде; а іншому: „Ходи сюди”, і той приходить; і слузі моєму: „Зроби це”, і той робить».
Почувши це Ісус, здивувався ним, і, обернувшись, сказав до народу, що йшов за ним: «Кажу вам, що навіть в Ізрáїлі я не знайшов такої віри».
І коли послані повернулися додому, знайшли слугу здоровим.
Слово Господнє
