Римо-католицький календар
Середа ХVI звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
Єр 1, 1. 4-10
Початок Книги пророка Єремії.
Слова Єремії, сина Хілкії, із священиків, що були в Анатоті, у Веніяминовім краю.
І надійшло до мене таке слово Господнє: «Перш, ніж Я уклав тебе в утробі, Я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив Я тебе; пророком для народів Я тебе призначив».
Я ж промовив: «Ой Господи Боже! Я не вмію говорити, бо я дитина».
А Господь сказав до мене: «Не кажи: „Я дитина”, — бо до всіх, до кого Я пошлю тебе, ти підеш, і все, що накажу тобі, ти говоритимеш. Не страхайсь перед ними, бо Я з тобою, щоб тебе врятувати», — слово Господнє.
Тоді простяг Господь свою руку й доторкнувсь моїх уст і сказав до мене: «Ось Я поклав мої слова тобі в уста. Оце настановляю тебе Я нині над народами й над царствами, щоб ти викорінював і руйнував, вигублював і валив, будував і насаджував».
Слово Боже.
Респонсорійний псалом
Пс 71(70), 1-2. 3-4а. 5-6. 15аб і 17 (П.: пор. 15а)
Прославлю ввіки Твою справедливість.
1. До Тебе, Господи, я прибігаю; *
не дай осоромитися повіки.
2. У Твоїй справедливості вирятуй мене і визволь; *
прихили до мене Твоє вухо і спаси мене.
3. Будь скелею пристановища для мене, *
твердинею міцною, щоб мене врятувати.
Бо Ти моя скеля й моя твердиня. *
4. О Боже мій, спаси мене з рук беззаконних.
5. Бо Ти моя надія, Господи, — *
Господь моє уповання від юности моєї.
6. На Тебе покладався я від материнського лона; †
вже від утроби матері моєї Ти — мій покровитель: *
Ти – моя хвала завжди!
15. Уста мої звіщатимуть Твою справедливість, *
повсякденно — діла Твого спасіння.
17. Боже! Ти вчив мене вже змалку, *
і досі я оповідаю про діла Твої чудесні.
Спів перед Євангелієм
Алілуя, алілуя, алілуя.
Зерном є Боже Слово, а сіячем — Христос,
кожний, хто Його знайде, буде жити вічно.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 13, 1-9
† Слова Євангелія від святого Матея.
Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря. І зібралася коло Нього така сила народу, що Він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі. Він говорив до них численними притчами, кажучи:
«От вийшов сіяч сіяти. І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його. Інше впало на ґрунт кам’янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло. Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його. Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.
Хто має вуха, нехай слухає».
Слово Господнє.
