Римо-католицький календар
Понеділок V Великоднього тижня
Перше читання
Діян 14, 5-18
Читання з Діянь Апостолів
Тими днями, коли в Іконії у язичників та юдеїв з їхніми начальниками виник задум, щоб поглумитися над Павлом і Варнавою і побити їх камінням, вони, довідавшись про це, втекли до лікаонських міст: у Лістру, Дервію та в околиці і там благовістили.
У Лістрі був один чоловік, хворий на ноги, кривий від народження; він ніколи не ходив. Він слухав Павла, який говорив. Поглянувши на нього і побачивши, що той має віру для того, щоб бути врятованим, Павло дуже голосно сказав: «Встань на ноги твої прямо!» Той підскочив і почав ходити.
Юрми людей, побачивши, що зробив Павло, піднесли свій голос, вигукуючи по-лікаонському: «Боги, уподібнившись людям, зійшли до нас!» І почали називати Варнаву Зевсом, а Павла — Гермесом, оскільки той був провідним у слові.
А жрець Зевса, храм якого знаходився за містом, доставив до брами биків і вінки, збираючись разом з юрбою приносити жертву.
Почувши це, апостоли Варнава й Павло роздерли свій одяг і кинулися між людей, гукаючи: «Люди, що це ви робите?! Ми є такими ж смертними людьми, як і ви, котрі благовістять вам відвертатися від цих марнот до Бога живого, який створив небо, землю, море і все, що в них. Він у минулих поколіннях допустив, щоб усі народи ходили своїми дорогами. Проте Він не переставав свідчити про себе, творячи добро, даючи вам дощ з неба і вчасно врожай, насичуючи їжею та веселістю ваші серця!»
І, говорячи це, вони ледь стримали людей приносити їм жертву.
Слово Боже
Респонсорійний псалом
Пс 115(114), 1-2. 3-4. 15-16 (П.: пор. 1)
Не нам дай славу, а — Твоєму Йменню
або: Не нам, Господи, не нам, але Твоєму Імені дай славу
або: Алілуя
Не нам, о Господи, не нам, а Твоєму Імені дай славу, *
заради милости Твоєї і правди Твоєї.
Чому мають говорити язичницькі народи: *
«Де є Бог їхній?»
Наш Бог — на небі! *
Все, що забажав зробив Він.
Їхні ідоли — це золото і срібло, *
людських рук творіння.
Благословенні ви Господом, *
який створив небо і землю.
Небо — для Господа небо, *
людським же синам Він дав землю.
Спів перед Євангелієм
Йн 14, 26
Алілуя, алілуя, алілуя
Дух Святий вас навчить усього
і все, що Я сказав, вам пригадає.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Йн 14, 21-26
† Читання святого Євангелія від Йоана
Того часу Ісус сказав своїм учням: “Хто має Мої заповіді та зберігаєє їх, той Мене любить. А хто Мене любить, того полюбить і Мій Отець, і Я любитиму його, і явлю йому себе”.
Каже Йому Юда, — не Іскаріотський: “Господи, і чому ж це так, що Ти маєш намір нам себе явити, а не світові?”
У відповідь Ісус сказав йому: “Якщо хто любить Мене, той буде зберігати Моє слово; і Мій Отець любитиме його, і Ми прийдемо до нього, і зробимо оселю у нього.
Хто ж не любить Мене, слів Моїх не зберігає. І слово, яке ви чуєте, є не Моє, але Того, хто послав Мене, — Отця.
Це говорив Я вам, перебуваючи між вами.
А Утішитель — Дух Святий, якого Отець пошле в Моє Ім’я, той вас навчить усього і пригадає вам усе, що Я вам сказав”.
Слово Господнє
