Римо-католицький календар
П’ятниця ІІІ звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
2 Сам 11, 1-4а. 5-9. 13-17. 27б
Читання з Другої Книги Самуїла
На початку року, коли царі звичайно виступають на війну, послав Давид Йоава й своїх слуг з ним, і всього Ізрáїля: вони розбили аммоніїв і обложили Раббу, а Давид залишився в Єрусалимі.
Одного дня під вечір, Давид, уставши зі свого ложа й проходжуючись по покрівлі царської палацу, побачив із даху жінку, що купалась. Була та жінка вельми гарна. І послав Давид розпитатись, хто та жінка. І йому відповіли: «Це Ветсавія, дочка Еліяма, жінка Урії, хеттита». Тоді Давид послав за нею посланців взяти її, і як вона прийшла до нього, він ліг із нею. І зачала жінка й послала Давидові сказати: «Я — вагітна».
Тоді Давид послав до Йоава: «Пришли до мене Урію, хеттита». І прислав Йоав Урію до Давида. І коли прибув Урія до нього, Давид спитав його, як ведеться Йоаву, як ведеться народові, й про справи з війною. Потім Давид сказав Урії: «Йди до свого дому та помий собі ноги». Вийшов Урія з царського палацу, а за ним понесли дарунок від царя. Але Урія ліг спати коло входу в царський палац з усіма слугами свого пана й не пішов до свого дому.
На другий день Давид його закликав, щоб їв і пив перед ним, і він упоїв його, та ввечері він вийшов спати на своєму ложі з слугами свого пана, до свого ж дому не пішов. Другого дня вранці Давид написав Йоаву листа й послав через Урію. А в листі написав так: «Постав Урію в найгарячішому бою спереду, і відступіть від нього, щоб він був убитий і вмер».
Під час облоги міста поставив Йоав Урію на такім місці, де знав, що там були сильні воїни. І коли вирвались мужі, що були в місті, і билися з Йоавом, то полягли дехто з народу, з-поміж слуг Давида, а між убитими був теж хеттит Урія.
Вчинок, якого допустився Давид, був злим в очах Господніх.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 51(50), 3-4. 5-6а. 6бв-7. 10-11 (П.: пор. 3а)
Змилуйся, Боже, бо ми всі згрішили
Помилуй мене, Боже, задля милості своєї, *
і через велике своє милосердя зітри моє беззаконня.
Особливо омий мене від мого беззаконня *
і від мого гріха мене очисти.
Бо я знаю своє беззаконня, *
і мій гріх постійно навпроти мене.
Тобі, я згрішив Тобі одному *
і вчинив те, що є злом перед Тобою.
Щоб Ти виявився справедливим у вироку Твоєму *
і праведним у суді своєму.
Я ж народився в беззаконні, — *
і в гріхові моя мати мене зачала.
Ти даси мені відчути радість і втіху — *
і радітимуть сокрушені кості.
Відверни від моїх гріхів своє обличчя *
і зітри всі мої беззаконня.
Спів перед Євангелієм
Пор. Мт 11, 25
Алілуя, алілуя, алілуя
Благословенний Ти, Отче, Господи землі і неба,
бо відкрив таємниці Царства немовлятам.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 4, 26-34
† Читання святого Євангелія від Марка
Того часу Ісус промовляв до натовпів: «Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю; і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, — він не знає. Сама по собі земля родить плід: спершу стебло, потім колос, а тоді — повно пшениці в колосі. Коли ж доспіє плід, він негайно посилає серп, бо настали жнива!»
І Він казав: «До чого уподібнимо Царство Боже? Або в яку притчу помістимо його? Воно — як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі, та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рослини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися птахи небесні».
І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли слухати; без притчі ж не говорив їм, а своїм учням окремо все пояснював.
Слово Господнє
