Римо-католицький календар
ХХVIІІ Звичайна неділя, рік Б
Перше читання
Мудр 7, 7-11
Читання з Книги Мудрості
Я молився, і дано мені розум, ввізвав я, і дух мудрості зійшов на мене. Її волів я радше, ніж берла й престоли. Багатство мав я за ніщо в порівнянні з нею. А й безцінне каміння я не поставив нарівні з нею, бо все золото на світі перед нею — піску дрібка, а срібло — як болото, супроти неї. Я полюбив її понад здоров’я і вроду, я волів її мати над світло, бо її блиск незгасний. От і прийшли до мене з нею разом усі блага, і в руках її багатство незліченне.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 90 (89), 12-13. 14-15. 16-17 (П.: пор. 14а)
Сповни нас, Боже, своїм милосердям
Навчи нас так рахувати дні наші, *
щоб ми набули серце мудре!
Повернися ж, Господи! До якого часу? *
Вияви до своїх рабів милосердя.
Наповни нас вранці своїм милосердям, *
щоб ми раділи й веселилися всі дні наші, —
звесели нас за ті дні, коли Ти нас упокорював, — *
за літа, в яких ми бачили лихо.
Хай Твої діла виявляться Твоїм рабам, Боже, *
а слава Твоя — їхнім дітям.
Нехай світло нашого Господа Бога буде над нами, *
і Ти утверди нам діла наших рук, — утверди діла рук наших.
Друге читання
Євр 4, 12-13
Читання з Послання до євреїв
Брати! Слово Боже — живе й діяльне, гостріше від усякого двосічного меча: воно проникає аж до поділу душі й духа, суглобів і мозку кісток, розрізняє думки й наміри серця. І немає створіння, яке б сховалося від Нього, але все оголене й відкрите перед Його очима, — Йому дамо звіт!
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Мт 5, 3
Алілуя, алілуя, алілуя
Блаженні убогі духом,
бо їхнє Царство Небесне.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 10, 17-30 (довше) або 17-27 (коротше)
Читання святого Євангелія від Марка
Того часу, як Ісус вирушав у дорогу, один підбіг, впав на коліна й запитав Його: «Учителю добрий, що маю робити, аби успадкувати вічне життя?» Ісус сказав йому: «Чому називаєш Мене добрим? Ніхто не є добрим, один лише Бог. Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір?» Той сказав йому: «Учителю, все це я зберіг з малих літ!» Ісус же, поглянувши, полюбив його і сказав йому: «Одного бракує тобі: піди і все, що маєш, продай та роздай бідним, — і будеш мати скарб на небі. А тоді приходь і йди за Мною!» Він же, засмутившись від сказаного, відійшов пригнічений, бо мав велике багатство. І, поглянувши навколо, Ісус каже своїм учням: «Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!» Учні були вражені тими словами. А Ісус знов у відповідь каже їм: «Діти, як важко увійти в Царство Боже! Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже!» Вони ще більше дивувалися, говорячи між собою: «Хто ж тоді може спастися?» Поглянув на них Ісус та й каже: «Для людей це неможливе, але не для Бога, бо для Бога все можливе».
Кінець коротшого фрагменту
Тут Петро почав говорити Йому: «Ось ми залишили все й пішли за Тобою». Ісус промовив: Воістину кажу вам: немає нікого, хто залишив би дім, або братів, або сестер, або матір, або батька, або дітей, чи поля — заради Мене й заради Євангелія — і при цьому не одержав би в сто разів більше вже тепер, у цей час — і домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і поля, разом з переслідуваннями, а в майбутньому віці — вічне життя!»
Слово Господнє
