» » » Літургійні читання на понеділок V тижня Великого Посту (РКЦ)

Літургійні читання на понеділок V тижня Великого Посту (РКЦ)

  • 08 квітня 2019, 10:18

Римо-католицький календар
Понеділок V тижня Великого Посту

Перше читання
Дан 13, 1-9. 15-17. 19-30. 33-62

Читання з Книги пророка Даниїла

Тими днями був чоловік, що жив у Вавилоні, на ім’я Йоаким. Він узяв собі жінку, на ймення Сусанна, дочку Хілкії; була ж вона вельми вродлива й богобоязна, бо батьки її були праведні й виховали свою дочку за законом Мойсеєвим. Був же Йоаким дуже багатий і мав сад біля свого дому. Юдеї приходили до нього, бо він був найвидатнішим з усіх.
Того року були призначені суддями двоє старих з народу, про яких Господь сказав: «Несправедливість вийшла з Вавилону, від старих суддів, які вважали себе провідниками народу».
Вони приходили часто до дому Йоакима, і всі ті, хто мав судові справи, удавалися до них. Опівдні, як народ розходився, Сусанна входила в сад свого чоловіка й прогулювалася собі по ньому. Двоє старих побачили, як вона щодня входила й прогулювалась, і запалали вони пристрастю до неї. Розум у них пішов обертом, а очі завернулись так, що вони не бачили більше Неба й забули про справедливі присуди.
Як же вони очікували слушного дня, сталось, що вона, як то звичайно робила й раніше, ввійшла лише з двома дівчатами й хотіла скупатися в саду, бо було гаряче. А не було там нікого, крім двох старих, які, сховавшись, наглядали за нею. Вона сказала дівчатам: «Принесіть мені олії й пахощів, та замкніть ворота до саду, щоб я могла скупатись».
Як же дівчата вийшли, обидва старі встали, підбігли до неї і сказали: «Ворота до саду замкнені, ніхто нас не бачить; ми палаємо пристрастю до тебе, тож пристань на наше бажання й стань нашою, – а як ні, ми посвідчимо на тебе, що з тобою був хлопець, і тому, мовляв, ти й вислала геть від себе дівчат».
Зітхнула Сусанна й мовила: «Скрутно мені звідусіль: бо як зроблю це – смерть мені, а як не зроблю – не втекти мені з рук ваших; але волію, не зробивши цього, потрапити у ваші руки, ніж согрішити перед Богом».
І скрикнула Сусанна сильним голосом, але обидва старі й собі закричали наперекір їй. Один побіг, щоб відчинити ворота до саду. Як же почули ті, хто був в домі, крик, кинулися через бічні двері побачити, що сталось. І як старі розповіли по-своєму про справу, слуги засоромились вельми, бо про Сусанну ніколи чогось такого не говорилось.
Наступного дня, коли народ зібрався у її чоловіка Йоакима, прийшли й обидва старі, сповнені злочинного наміру проти Сусанни, щоб видати її на смерть, то й сказали перед народом: «Пошліть за Сусанною, дочкою Хілкії, жінкою Йоакима».
Ті послали. І прийшла вона сама, її батьки, її діти й усі її родичі. Домашні її й усі, хто бачив її, плакали.
А обидва старі встали серед народу й поклали свої руки їй на голову. Вона ж, плачучи, глянула догори на небо, бо її серце звірилося на Господа.
Старі промовили: «Тоді, як ми самі ходили собі по саду, ввійшла ота з двома дівчатками й зачинивши ворота до саду, відпустила дівчат. Аж тут прийшов до неї хлопець, який там сховався, та й злігся з нею. Ми ж, сидівши в закутку в садку, як побачили злочин, побігли до них, то й побачили, що вони були разом, та не могли його схопити, бо він був дужчий від нас, отож, відчинивши ворота, вискочив; цю ж ми схопили й спитали, хто такий той хлопець. Та вона не схотіла нам сказати. Це ми свідчимо». Зібрані повірили їм – як старшим у народі і як суддям – і засудили її на смерть.
Тоді Сусанна скрикнула сильним голосом і сказала: «О вічний Боже, Знавче скритих речей, який відаєш усе раніше, ніж воно стане! Ти знаєш, що на мене вимовлено неправдиве свідчення, і ось я мушу вмерти, хоч я й не вчинила нічого з того, що оці мені злісно закидають».
І почув Господь її голос, і як вели її на смерть, Бог збудив святий дух молодого хлопця на ім’я Даниїл, і цей скрикнув сильним голосом: «Я невинний у крові цієї!» Тоді увесь народ обернувся до нього й сказав: «Що то за слово, що ти промовив?»
Він же, ставши посеред них, заговорив: «То ви такі нерозумні, сини Ізраїля? Не розсудивши й не розібравши ясно справи, засудили ви дочку Ізраїля! Поверніться назад до суду, бо оці вимовили на неї неправдиве свідчення».
Увесь народ повернувся чимдуж, і старші народу сказали до нього: «Сідай отут посеред нас і повідай нам, бо Бог дав тобі право старшинства».
Даниїл до них і каже: «Розлучіть їх один від одного далеко, я їх розсуджу».
Як же вони були розлучені один від одного, він покликав одного з них і мовив до нього: «О застарілий у злі!Ось упали гріхи, які ти раніше накоїв, судивши суди несправедливі, засуджувавши невинних і відпускавши винних, тоді як Господь наказав: "Невинного й справедливого не смієш убивати”. Отож, якщо ти бачив оцю, скажи, під яким деревом ти їх обох бачив разом?»
Той відповів: «Під мастиковим деревом».
А Даниїл сказав: «Добре збрехав, на свою ж голову, бо ангел Божий уже взяв від Бога наказ розтяти тебе надвоє».
Відпустив він цього й звелів привести другого та й сказав до нього: «З сімені Ханаана, а не Юди! Краса звела тебе, і пристрасть перевернула твоє серце! Так ви чинили з дочками Ізраїля, а ті, налякані, вам піддавались, але дочка Юди не знесла вашого беззаконня. Скажи мені, отже, під яким деревом ти захопив їх разом».
Той відповів: «Під дубом».
Даниїл промовив до нього: «Добре збрехав і ти на твою голову, бо ангел Божий з мечем у руці вже чекає, щоб розпанахати тебе надвоє, аби вигубити вас».
І вигукнули усі збори сильним голосом й благословили Бога, який спасає тих, які надіються на Нього. А далі встали на обох старих, бо Даниїл власними ж їхніми губами довів, що вони дали неправдиве свідчення, і з ними зроблено так, як вони заслуговували за свій злий намір супроти ближнього, – вчинено з ними за законом Мойсея й убито їх, і того дня була врятована кров невинна.

Слово Боже

Або:

Перше читання
Дан 13, 41в-62 (коротше)

Читання з Книги пророка Даниїла

Тим днями зібрання засудило Сусанну на смерть.
Тоді Сусанна скрикнула сильним голосом і сказала: «О вічний Боже, знавче скритих речей, який відаєш усе раніше, ніж воно стане! Ти знаєш, що на мене вимовлено неправдиве свідчення, і ось я мушу вмерти, хоч я й не вчинила нічого з того, що оці мені злісно закидають».
І почув Господь її голос, і як вели її на смерть, Бог збудив святий дух молодого хлопця на ім’я Даниїл, і цей скрикнув сильним голосом: «Я невинний у крові цієї!»
Тоді увесь народ обернувся до нього й сказав: «Що то за слово, що ти промовив?»
Він же, ставши посеред них, заговорив: «То ви такі нерозумні, сини Ізраїля? Не розсудивши й не розібравши ясно справи, засудили ви дочку Ізраїля! Поверніться назад до суду, бо оці вимовили на неї неправдиве свідчення».
Увесь народ повернувся чимдуж, і старші народу сказали до нього: «Сідай отут посеред нас і повідай нам, бо Бог дав тобі право старшинства».
Даниїл до них і каже: «Розлучіть їх один від одного далеко, я їх розсуджу».
Як же вони були розлучені один від одного, він покликав одного з них і мовив до нього: «О застарілий у злі! Ось упали гріхи, які ти раніше накоїв, судивши суди несправедливі, засуджувавши невинних і відпускавши винних, тоді як Господь наказав: "Невинного й справедливого не смієш убивати”. Отож, якщо ти бачив оцю, скажи, під яким деревом ти їх обох бачив разом?»
Той відповів: «Під мастиковим деревом».
А Даниїл сказав: «Добре збрехав, на свою ж голову, бо ангел Божий уже взяв від Бога наказ розтяти тебе надвоє». Відпустив він цього й звелів привести другого та й сказав до нього: «З сімені Ханаана, а не Юди! Краса звела тебе, і пристрасть перевернула твоє серце! Так ви чинили з дочками Ізраїля, а ті, налякані, вам піддавались, але дочка Юди не знесла вашого беззаконня. Скажи мені, отже, під яким деревом ти захопив їх разом».
Той відповів: «Під дубом».
Даниїл промовив до нього: «Добре збрехав і ти на твою голову, бо ангел Божий з мечем у руці вже чекає, щоб розпанахати тебе надвоє, аби вигубити вас».
І вигукнули усі збори сильним голосом й благословили Бога, який спасає тих, які надіються на Нього. А далі встали на обох старих, бо Даниїл власними ж їхніми губами довів, що вони дали неправдиве свідчення, і з ними зроблено так, як вони заслуговували за свій злий намір супроти ближнього, – вчинено з ними за законом Мойсея й убито їх, і того дня була врятована кров невинна.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 23(22), 1-3а. 3бв- 4аб. 4вг-5аб. 5вг-6 (П.: пор. 4аб)

Зла не злякаюсь, бо Господь зі мною
або: Коли я піду навіть долиною смертної тіні, зла не злякаюсь, бо Ти зі мною.

Господь – мій Пастир. Я не матиму недостатку. *
На зелених лугах Він дає мені відпочити,
веде мене на тихі води; *
мою душу Він обновляє. 

Веде мене праведності стежками *
ради Імені свого.
Коли я піду навіть долиною смертної тіні, *
зла не злякаюсь, бо Ти зі мною. 

Твій жезл і Твій посох – *
вони мене втішають.
Переді мною трапезу Ти готуєш *
навпроти тих, які мене утискають.

Ти намастив мою голову олією, *
переливається моя чаша.
Отож в усі дні життя мого †
доброта і милосердя супроводжувати мене будуть, *
і я на довгі дні поселюся в домі Господнім.

Спів перед Євангелієм
Єз 33, 11

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.

Я не бажаю смерті грішника – слово Господа Бога,
бажаю, щоб відвернувся від своєї дороги і щоб жив він.

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.

Євангеліє
Йн 8, 1-11

+ Слова Євангелія від святого Йоана

        Того часу Ісус пішов на Оливну гору. Та вдосвіта знову прийшов до храму, і весь народ приходив до Нього, і Він, сівши, навчав їх. А книжники й фарисеї привели жінку, схоплену на перелюбі і, поставивши її посередині, кажуть Йому: «Учителю, ця жінка явно була схоплена на перелюбі. В Законі Мойсей наказав нам таких побивати камінням. А Ти що на це скажеш?» Це вони говорили, випробовуючи Його, щоб мати підставу звинуватити Його. Ісус же, схилившись додолу, писав пальцем по землі. Оскільки вони продовжували запитувати Його, Він підвів голову і сказав їм: «Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь!» І знову, схилившись, писав по землі. Вони ж, почувши, відходили один за одним, починаючи зі старших; і залишився сам Ісус та жінка, яка стояла посередині. Ісус, підвівши голову, сказав їй: «Жінко, де вони? Ніхто тебе не осудив?» Вона відповіла: «Ніхто, Господи». А Ісус їй сказав: «Я тебе також не засуджую. Іди й відтепер більше не гріши».

Слово Господнє

У році В,  якщо цей фрагмент Євангелія був прочитаний у неділю, потрібно прочитати наступний

Євангеліє
Йн 8, 12-20

+ Слова Євангелія від святого Йоана

Того часу Ісус промовляв до фарисеїв, кажучи: «Я є світло для світу! Хто йде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя».
Однак фарисеї Йому сказали: «Ти свідчиш про самого себе; Твоє свідчення не є правдивим».
У відповідь Ісус сказав їм: «Якщо Я і свідчу про самого себе, Моє свідчення є правдивим, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду. Ви по-тілесному судите, – Я ж не суджу нікого. А якщо Я і суджу, то Мій суд є правдивим, бо Я не один, але Я і Той, хто Мене послав, – Отець. У вашому ж таки Законі написано, що свідчення двох людей є правдивим. Я – той, хто свідчить про самого себе, а також свідчить про Мене Той, хто Мене послав, – Отець!»
Тоді запитали Його: «Де Твій Отець?»
Ісус відповів: «Ні Мене не знаєте, ні Мого Отця; коли б ви Мене знали, то знали б і Мого Отця».
Ці слова Він сказав біля скарбниці, навчаючи в храмі, й ніхто не схопив Його, бо ще не прийшла Його година.

Cлово Господнє

Переглядів 29
Додати коментар

Послання Богородиці, 25 травня 1988р., Меджуґор'є.
“Дорогі діти! Закликаю вас на повне віддання Богу! Моліться, дітоньки, щоб сатана не гойдав вас, як гілки на вітру. Будьте сильні в Бозі. Хочу, щоб через вас увесь світ пізнав Бога радості. Свідчіть Своїм життя Божу радість. Не будьте тривожні й заклопотані. Бог допоможе вам і покаже вам дорогу. Хочу, щоб Моєю любов’ю любили всіх: добрих і злих. Лише так любов завладне світом. Дітоньки, ви Мої. Люблю вас і хочу, щоб ви віддалися Мені, щоби могла вести вас до Бога. Моліться безперестанку, щоб сатана не міг вас використати. Моліться, щоб пізнати, що ви – Мої. Благословляю вас благословенням радості. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

Спецтема

Онлайн трансляція...

Переглядів 162079
11:25, 14-07-2014
Всі статті

Фоторепортаж

«    Квітень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930 

А Ви були в Меджугор'є?

Так, один раз
Так, багато разів
Ні, але дуже хочу туди поїхати