Послання Богородиці 25 січня 2026 року «Дорогі діти! Сьогодні вас закликаю бути молитвою та благословенням для всіх тих, хто не пізнав Божої любові. Дітоньки, вирізняйтесь від інших та будьте позитивними людьми молитви та любові до Бога, щоб вашими життями ви були знаком Божої любові для інших. Я благословляю вас Своїм Материнським благословенням і заступаюсь за кожного з вас перед Моїм Сином Ісусом. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик». (Із Церковним погодженням)
1. «Сьогодні я закликаю вас бути молитвою та благословенням для всіх тих, хто не пізнав Божої любові».
Добре є пам’ятати деякі фундаментальні думки в Меджугор’ї: Богородиця – є мати, а ми – Її «дорогі діти». Богородиця бажає миру у світі, але з нами, з нашою допомогою. Коли ми живемо тим, до чого Вона нас закликає, ми стаємо Її співробітниками в мирі.
Яким чином ми можемо бути співробітниками Богородиці?
По-перше, коли молимося за тих, хто не пізнав Божої любові, і коли благословляємо їх. Також, коли простягаємо руки до таких людей.
Серце та руки – це фундамент в школі Богородиці. Серце завжди рухає руками. Все має починатися з молитви. Нічого без молитви. Серце спочатку відкриває руки в молитві, а після молитви відкриває їх для людей.
Ми завжди можемо діяти двома способами: зупинятися, дивлячись на таких людей, на історії та судячи про них. Або ж поставити питання: Яке моє серце? Чи є любов у моєму серці і якою є ця любов?
2. Дітоньки, вирізняйтесь від інших та будьте позитивними людьми молитви та любові до Бога, щоб вашими життями ви були знаком Божої любові для інших.
Хто такі «ті, хто не пізнав Божої любові»? Можливо, це люди, які не вірять у Бога (наприклад, атеїсти, агностики...), ті, хто чинить зло, поширює неспокій, конфлікти, війни...
Як ми ставимося до таких людей? Можливо, ми говоримо про них негативно, можливо, ми осуджуємо їх?
Давайте розрізняти: Звичайно, ми не можемо погодитися з такими людьми. Ми не поділяємо однакових думок чи однакових поглядів на життя. Однак бажання Богородиці полягає в тому, щоб ми були «іншими», відрізнялися від них, а ми є іншими, якщо не відкидаємо їх, якщо бажаємо їм добра, якщо молимося за них.
Можливо, ми подумаємо, що таким чином виявимо слабкість. Ні, це є сила! Це є перемога над злом, яке хоче включити нас у своє коло та запрягти нас у свою колісницю. Зло завжди хоче, щоб ми чинили роздори, ненавиділи, конфліктували з іншими, набували нових ворогів і закривали для них свої серця та руки. Якщо ми це приймаємо, ми стаємо співробітниками Зла та поширювачами неспокою.
Богородиця хоче, щоб ми були «іншими», відрізнялися від інших. Ми відрізняємося, якщо відкриваємо їм свої серця та руки, якщо не засуджуємо їх, якщо не говоримо про них негативно, а молимося за них і благословляємо їх. І хто знає, можливо, Святий Дух надихне нас наблизитися до них і допомогти їм пізнати Божу любов.
3. Я благословляю вас Своїм Материнським благословенням і заступаюсь за кожного з вас перед Моїм Сином Ісусом.
Цими словами Марія ніби каже нам: «Те, до чого Я закликаю вас, Я роблю для вас. Я закликаю вас молитися за тих, хто не пізнав Божої любові, і благословляти їх. Саме це Я роблю для вас: Я благословляю вас і заступаюся за вас перед Ісусом.»
Повернімося тепер до Марії та приймімо Її Материнське благословення. Подякуємо їй за те, що вона благословляє нас і заступається за нас перед Ісусом. Подякуємо Їй за Її дивовижну любов, подібну до любові Ісуса.
Якою є любов Ісуса?
Петро відчув цю любов, коли усвідомив, що був грішником перед Ісусом: «Побачивши це, Симон Петро впав до ніг Ісуса та й сказав: «Іди від мене, Господи, я є грішний чоловік!»»
Тепер важливо побачити, як Ісус дивиться на Петра в той момент, коли він усвідомлює, що він грішник, і як він реагує на нього: «Ісус сказав Симону: «Не бійся, відтепер ти будеш ловити людей!»» (Луки 5:8-10)
Це ніби Ісус каже Петру: «Петре, не бійся, що Я відкину тебе, бо ти грішник! Нізащо і ніколи! Я не тільки не відкину тебе, але й дам тобі, слабкому і грішному, особливу роль і завдання: Ти будеш ловцем людей! Ти будеш пасти моїх овець! Ти зміцниш моїх братів! Я дам тобі ключі! Ти будеш лідером для інших!»
Як же Петру пощастило! Його життя не є невдачею. Хоча він є грішний, Ісус розраховує на нього. Його життя тепер має сенс, причину та мотив віддати себе за інших.
Любов Марії подібна до любові Ісуса, бо Вона не відкидає нас, слабких та грішних. Більше того, Вона дає нам, слабким, особливу роль і завдання: Вона хоче, щоб ми були Її співробітниками в поширенні Божого миру у світі. Чи є вище покликання, ніж це? Чи є завдання прекрасніше та важливіше за це? Як і Петро, наше життя має сенс, ми маємо причини та мотиви віддати себе за інших. Не зволікаймо, а почнімо прямо зараз: отримавши благословення Богородиці, повернімося в дусі до тих, хто не пізнав Божої любові, почнімо молитися за них і благословляти їх. Те, що ми отримали, передаваймо далі...
