Перше читання
Сир 6, 5-17
Читання з Книги Сираха
Уста солодкі помножують прихильників, і язик добромовний побільшує ввічливість. Твої миротворці хай будуть численні, порадник же твій – один на тисячу.
Бажавши мати приятеля, спершу його випробуй – не квапся звірятись на нього; бо буває і друг своєкорисний: він не лишиться при тобі в день горя твого.
Буває і приятель, що стає противником і відкриває твою сварливість тобі на сором. Буває ще й друг, що з тобою трапезує, та не лишиться з тобою в день горя твого.
Добре тобі – він, ніби другий ти, ще й на челядь твою покрикує, а підупадеш, то й обернеться він проти тебе й твого уникатиме обличчя.
Від ворогів своїх відступись, а й друзів твоїх бережись!
Вірний приятель – міцна захорона: хто знайшов його, той знайшов скарб. Вірному другові немає ціни, і немає ваги, щоб вартість його зважити.
Приятель вірний – то лік життя, і його знайдуть ті, що Господа страхаються. Хто Господа страхається – зміцнює свою дружбу: який він сам, таким і друг його буде.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 119(118), 12 і 16. 18 і 27. 34-35 (П.: 35а)
Настав на стежку заповідей твоїх
Благословен єси, о Господи! *
Навчи мене твоїх установ.
Установами твоїми я втішатимусь, *
я не забуду твого слова.
Відкрий мої очі, щоб я міг бачити *
дива закону твого!
Дай мені зрозуміти дорогу заповідей твоїх, *
і про чудеса твої я буду роздумувати.
Дай мені розум, і я берегтиму закон твій, *
зберігатиму його усім серцем.
Настав мене на стежку велінь твоїх, *
у ній бо моя втіха.
Спів перед Євангелієм
Пор. Йн 17, 17ба
Алілуя, алілуя, алілуя.
Слово твоє, Господи – істина,
Освяти нас у твоїй істині.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мк 10, 1-12
+ Слова Євангелія від святого Марка
Ісус прийшов у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до Нього люди, і Він, своїм звичаєм, знову навчає їх.
Приступили фарисеї і, спокушаючи Його, питали: «Чи можна чоловікові відпустити жінку?»
А Він у відповідь сказав їм: «Що заповів вам Мойсей?»
Вони сказали: «Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити».
«То з-за серця вашого запеклого, – сказав Ісус їм, – написав він вам отой припис. А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою. Ось чому чоловік покине свого батька – матір і пристане до жінки своєї, й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише – одне тіло. Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає».
Удома ж учні знов Його про те запитали. А Він сказав їм: «Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею. І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, – чужоложить».
Cлово Господнє
