Перше читання
Єр 30, 1-2. 12-15. 18-22
Читання з Книги пророка Єремії
Слово, що надійшло до Єремії від Господа: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: "Запиши собі в книзі всі слова, які Я сказав тобі”. Так бо говорить Господь: "Рана твоя не гоїться, синці твої болючі. Ніхто не журиться перев’язати тобі рану, немає для тебе ні вигоєння, ні вилікування. Усі твої коханці тебе забули і не шукають тебе більше, бо Я вдарив тебе, як б’є ворог, лютою карою за твою тяжку провину, за гріхів твоїх безліч. Чого ж кричиш, що в ранах ти? Біль твій не вигоюється? Це ж за твою тяжку провину, за гріхів твоїх безліч вчинив Я тобі це лихо”. Так говорить Господь: "Я поверну з неволі намети Якова, зглянусь на його оселі, міста постануть знову зі своїх румовищ, і палаци стоятимуть на своїм місці. І вийде від них подяка й веселий голос. Я їх намножу, не поменшу. Я їх прославлю, не зневажу. Сини їхні будуть як за днів давніх, громада їхня стоятиме переді Мною твердо. Усіх же їхніх гнобителів Я покараю. І вийде князь їхній із їхнього лона і володар їхній з них самих постане. Я пригорну його, і він до Мене прийде, бо й хто ж би зважився сам собою до Мене приступити?” – говорить Господь. Ви будете Моїм народом, Я ж буду вашим Богом».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 102, 16-17. 18-19. 20-21. 29 і 22-23
Господь у славі Сіон відбудує
І народи боятимуться Господнього Імені, – *
усі царі землі – Твоєї слави.
Адже Господь Сіон збудує, *
Він з’явиться у своїй славі.
Він зглянувся на молитву нужденних *
і не погордував їхнім благанням.
Нехай це буде записано для наступного роду, *
і народ, який постане, Господа буде хвалити.
Бо Він поглянув *
з висоти святилища свого –
аби почути стогін в’язнів, *
визволити синів, виданих на смерть.
Сини Твоїх рабів житимуть, *
і їхнє потомство зміцниться перед Тобою,
щоб вони сповіщали в Сіоні Господнє Ім’я і хвалу Його в Єрусалимі, *
коли народи й царства зберуться разом, щоби Господу служити.
Спів перед Євангелієм
Пс 130(129), 5
Алілуя, алілуя, алілуя
Покладаю надію на Господа,
надіюсь на Його слово.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мт 14, 22-36
+Читання святого Євангелія від Матея
Після того як люди наситилися, Ісус звелів своїм учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей. Відпустивши народ, піднявся сам на гору, щоб молитися. Як звечоріло, Він залишався там на самоті. Човен уже був далеко від берега; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер. У четверту сторожу ночі Ісус попрямував до них, ідучи по морю. А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали. Зараз же сказав їм Ісус: «Відваги, це Я, не бійтеся!» Петро, озвавшись до Нього, сказав: «Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!» Він же сказав: «Іди!» І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса. Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: «Господи, спаси мене!» І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його та й каже йому: «Маловірний, чому ти засумнівався?» Коли вони увійшли до човна, вітер стих. А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: «Ти насправді є Божий Син!» Перепливши, ступили на землю Генісаретську. Впізнавши Його, люди цієї місцевості сповістили всю околицю, принесли до Нього всіх хворих і благали Його, щоб тільки доторкнутися до краю Його одягу; і ті, хто доторкався, – одужували.
Слово Господнє
