Перше читання1 Пт 1, 3-9
Читання з Першого послання святого Петра Апостола.
Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих, до спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ані зів’янути, – збереженої для нас на небі, для нас, яких Божа потуга вірою зберігає на спасіння, що готове з’явитись останнього часу.
Ви тим радійте, навіть якщо тепер треба трохи посумувати в різних досвідах, щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тлінного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь – під час об’явлення Ісуса Христа, якого ви, не бачивши, любите, в якого, не оглядаючи, віруєте, радіючи радістю невимовною і повною величі, осягаючи ціль вашої віри – спасіння душ ваших.
Слово Боже.
Респонсорійний псалом
Пс 111(110), 1-2. 5-6. 9 і 10в (П.: 5б)
Бог пам’ятає, що заповідав нам.
1. Я буду прославляти Господа всім серцем, *
на зборах праведників і в громаді.
2. Великі діла Господні, *
подиву гідні всім, що їх люблять.
5. Він дав поживу тим, що Його бояться, *
і пам’ятає вічно про свій союз.
6. Явив потугу діл своїх народові своєму, *
давши йому спадщину народів.
9. Відкуплення послав народові своєму, *
установив навіки свій союз;
святе й страшне його ім’я! *
10. Хвала його стоїть по віки вічні.
Спів перед Євангелієм
2 Кр 8, 9
Алілуя, алілуя, алілуя.
Ісус Христос задля вас став бідним, бувши багатим,
щоб ви його вбожеством розбагатіли.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мк 10, 17-27
+ Слова Євангелія від святого Марка.
Коли Ісус вирушив у дорогу, прибіг один чоловік, упав перед Ним навколішки й почав Його питати: «Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?»
«Чого називаєш Мене благим?» – сказав Ісус до нього. – «Ніхто не благий, окрім одного Бога. Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір».
Він же у відповідь мовив до Нього: «Учителю, я вже те дотримував змалку».
Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: «Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за Мною». Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, – мав бо великі багатства.
Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: «Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!» Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: «Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже! Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже».
Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: «Хто ж тоді може спастися?»
Ісус же, поглянувши на них, мовить: «У людей це неможливо, – але не в Бога; у Бога бо все можливо».
Слово Господнє.
