Перше читання
Ді 5, 34-42
Читання з Діянь Апостолів
Один фарисей, на ім’я Гамалиїл, законовчитель, поважаний усім народом, устав серед синедріону, повелів вивести на хвилину людей, і сказав до них: «Мужі ізраїльські! Зважайте на те, що маєте робити цим людям. Останніми цими днями встав був Тевда і казав, що він хтось великий; до нього пристало яких чотириста чоловіка; його вбито, й усі, що за ним тягнули, розпорошилися й зійшли нінащо. А після цього, під час перепису, устав був Юда галилейський і потягнув народ за собою, але й він загинув, і всі ті, що за ним тягнули, були розігнані.
Отож, я нині кажу вам: Зоставте тих людей, лишіть їх, бо коли від людей цей задум чи ця справа, вона сама собою розпадеться. Коли ж від Бога, ви не здолієте звести їх зо світу, – щоб ви часом не стали противниками Бога». Послухалися вони його ради.
І, прикликавши апостолів, вибили їх і, заборонивши говорити в ім’я Ісуса, відпустили. Вийшли апостоли з синедріону, раді, що удостоїлися перенести зневагу за ім’я Ісуса.
І щодня в храмі й по домах не переставали навчати й звіщати Христа Ісуса.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 27(26), 1. 4. 13-14 (П.: пор. 4аб)
Одного прагну: жить в Господнім домі.
або: Алілуя
Господь – моє світло й моє спасіння: *
кого маю боятись?
Господь – мого життя твердиня: *
кого маю страхатись?
Одного в Господа прошу, одного я благаю: +
жити в домі Господнім *
по всі дні життя мого.
Щоб бачити красу Господню *
і віддаватись роздумам у Його храмі.
Вірую, що побачу доброту Господню *
на землі живучих!
Надійсь на Господа, будь мужній; *
нехай буде відважне твоє серце, і надійсь на Господа!
Спів перед Євангелієм
Мт 4, 4б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Чоловік житиме не самим хлібом,
а кожним словом, що виходить з уст Божих.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Йн 6, 1-15
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Ісус пішов на другий бік Галилейського-Тиверіядського моря. І пішла за Ним сила народу, бачили бо чуда, які вчинив Він із недужими.
Тож зійшов Ісус на гору й сів там з учнями своїми. А було вже недалеко до Пасхи, свята юдейського. Підвівши ж очі й побачивши, що сила людей іде до Нього, каже до Филипа: «Де хліба нам купити, щоб оцим дати їсти?» Мовив же так, іспитуючи його, знав бо сам, що має робити. Озвався ж до Нього Филип: «Хліба й за двісті динаріїв не вистачило б, аби кожному з них хоч трохи припало». Але говорить до Нього один з учнів, Андрій, брат Симона Петра: «Є тут один хлопчина; він має п’ять ячмінних хлібів ще й дві риби. Та що це на таку многоту!» І мовив Ісус: «Веліте людям сісти». Було ж багато трави на тому місці. Отож посідали чоловіки – числом тисяч із п’ять. І взяв Ісус хліби й, воздавши хвалу, розподілив серед тих, що сиділи; так само й риби: скільки хотіли. Коли ж вони наситилися, то мовив до своїх учнів: «Зберіть кавалки, що позоставалися, щоб нічого не пропало». Отож зібрали – і наповнили дванадцять кошів куснями ячмінного хліба, які залишилися були в тих, що їли. Люди ж, побачивши чудо, яке сподіяв Ісус, заговорили: «Це справді той пророк, що має прийти у світ». І довідався Ісус, що вони мають намір прийти й узяти Його, щоб зробити царем, – і віддалився сам-один на гору знов.
Слово Господнє
